Хочу все знати про книгу

Мета проекту:

–      закріпити, систематизувати та узагальнити знання дітей про книгу;

–      показати значення книги в житті людини;

–      виховувати любов та бережливе ставлення до книги;

–      формувати потребу в читанні, збагаченні знань;

  –   довести до свідомості батьків значення книги в житті кожної  

       дитини, родини в цілому.

НАША КНИЖЕЧКА ЦІКАВА –

ВІРНА ПОДРУГА ДІТЕЙ

Мета: Ознайомити дітей з процесом виготовлення та історією  друкування книги. Повторити правила поводження з книгами. Сприяти формуванню інтересу до  читання та навчання.       

«Любіть книгу…Вона

полегшить вам життя…

 Вона вчить вас поважати

людину і самих себе, вона

окрилює розум і серце почуттям

любові до світу, до людини».

                                                                                                                            

                                                                                                  (М. Горький)

    

 Сьогодні ви дізнаєтеся про процес створення книги, історію друкування перших книг, повторимо правила користування книжками.

   -  Які прислів’я ви знаєте про книгу?

   -  Які загадки?

Відгадайте загадку:

     Не дерево,  а з листочками,  не сорочка,  а зшита?

 - А для чого нам книги? Чи можемо ми обійтися без них?

        

Книга розповідає про життя людей, рослин, тварин, про цікаві історії під водою, в повітрі, на землі. З книги можна дізнатися про минуле нашої країни. В книжках є казки, вірші, оповідання.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі

Стільки книг на Землі!

Є великі й малі,

Є легкі і важкі,

На полицях, в столі

Наші друзі книжки.

У давнину на Землі не було книжок у сучасному вигляді, бо люди ще не вміли їх виготовляти. Сторінками книг були камені, стіни печер, посуд. Писали на всьому.

- Та хіба на сторінках цеглин багато напишеш?

До того ці книги були важкими і незручними.

          З часом стали виробляти зручні й легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Але такі книжки були надто дорогі. На виготовлення однієї такої книги потрібні були шкури з цілої череди телят.

         Отож, людина шукала з чого робити книги, щоб вони були простішими та дешевшими. І знайшла. В Африці, вздовж річок росла болотяна рослина  папірус. Писати на стеблах папірусу було зручно, але через кілька років папірус пересихав і ламався. Справжній папір, що на ньому пишуть сьогодні, з’явився дві тисячі років тому. Тоді й почали писати на папері. Книги були писаними, одну книгу переписували кілька років. Пізніше з’явилось книгодрукування.

          Першу друковану книгу в Україні було видано в 1574 р. Іваном Федоровим. Пам’ятник йому стоїть у Львові.

(Показ малюнка)

           Зараз папір виготовляють з деревини. Багато зусиль треба затратити для того, щоб виготовити папір. Десятки років треба чекати, щоб з маленького деревця виросло велике дерево, потім спиляти його, обробити його на заводі чи паперовому комбінаті, зварити паперове тісто, а тоді виготовити папір. Але, на жаль, не всі діти це розуміють.

-         Що саме я маю на увазі?

Давайте пригадаємо правила поводження з книгою.

(Разом пригадуємо правила поводження з книгою).

         Тільки за правильного поводження з книгою, вона стане для вас другом. Читайте, дружіть з книгами! Хай у вас не буде жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги.

         Книга – це праця багатьох людей. Книжку пише письменник, художник малює до неї малюнки, потім її друкують у друкарні. Аж тоді друковані книжки надходять в бібліотеки, магазини.

         Книжка вчить, як на світі жить. Книжка відповідає на безліч запитань і сама вміє запитувати. Дружіть з книгою! Не забувайте, що книга – ваш друг.

БІБЛІОТЕКА – ЗАТИШНИЙ ДІМ ДЛЯ

ЗУСТРІЧІ ЧИТАЧА З КНИГОЮ

Тема: ознайомити дітей з історією виникнення бібліотек; виховувати бережливе ставлення до книги, бажання більше читати.

Обладнання: плакат «Хто багато читає, той багато знає», правила зберігання книг у книжкових шафах, В. Сухомлинський «Спляча книга».

Урок проводить бібліотекар в бібліотеці.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ БІБЛІОТЕК

За найдавніших часів з’явились бібліотеки. Слово це грецького походження і означає зібрання, сховище книг. Справжньою перлиною стародавньої епохи вважають бібліотеку царя Асірії Аштурбаніпала. Вона була заснована в 7ст. до н.е. Тут зберігалось близько 20 тисяч глиняних плиток. Цю бібліотеку розкопали археологи близько 100 років тому.

         Найбільшою в стародавньому світі вважалась бібліотека в єгипетському місті Олександрії. Її вважали  одним із семи чудес світу. Для бібліотеки було збудовано спеціальне приміщення, прикрашене статуями знаменитих художників, письменників і вчених. Залу для читачів було  оздоблено скромно, без всяких прикрас, адже ніщо не повинно було відволікати їхню увагу від читання. З різних країн до бібліотеки надходили книги – папірусні сувої. Зберігалося їх тут близько 700 тисяч.

         Перша державна бібліотека на Русі була створена в Києві в ХІ столітті Ярославом Мудрим. Про це ми дізналися з літопису. Ярослав Мудрий дорожив книгами, наказував зберігати й оберігати їх. На жаль, не збереглося ні каталогів цієї бібліотеки, ні описів книг, не відомі й імена бібліотекарів.

         Існували бібліотеки і при соборах, в монастирях. Тут вводилась особлива посада бібліотекаря, ниго хранителя. Існують бібліотеки і до сьогодні. Ви знаходитесь в шкільній бібліотеці.

         Уважно подивіться на книжкові полиці.

 - Як поскладані книги?

 - Чи є у вас вдома бібліотека?

 - Де знаходяться книги: на полицях чи у книжкових шафах?

 - Давайте ознайомимось з правилами зберігання книг у книжкових

   шафах.

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРАВИЛАМИ ЗБЕРІГАННЯ КНИГ У КНИЖКОВИХ ШАФАХ

         Знайте:

 * Пил, сирість та волога – запеклі вороги будь-якої книги.

 Інколи у книжкових шафах, які довго не відчинялися, може з’явитися сирість, запах цвілі. У таких випадках слід кожну книжку протерти сухою ганчіркою, а шафу залишити відкритою для провітрювання.

 * Згубно діє на книжки і сонячне проміння: вони вицвітають, блякнуть, руйнується папір.

 * Якщо з якоїсь причини книжки намокли, їх одразу ж слід висушити.

Для цього між мокрими сторінками треба покласти аркушики паперу –вони  заберуть вологу. Згодом висушені сторінки можна випрасувати.

* На полиці книжки мають стояти вільно.

           Якщо ви будете дотримуватись цих правил, книги будуть служити вам довго.

ІІІ. ЧИТАННЯ І ОПРАЦЮВАННЯ КНИГИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «СПЛЯЧА КНИГА».

IV. ПАМЯТКА «ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В БІБЛІОТЕЦІ».

(Пам’ятки роздає бібліотекар усім дітям)

УРОК У БІБЛІОТЕЦІ. «КНИЖКОВА ЛІКАРНЯ»

Мета:ознайомити дітей з правилами лікування книг. Виховувати любов, шану, бережливе ставлення до книжок.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. РОЗПОВІДЬ БІБЛІОТЕКАРЯ

Кожна книжка – це мудрий, чесний друг. Книжки ведуть нас у дивовижний світ, знайомлять з прекрасними людьми. Читаючи книгу, й самі стаєте розумнішими, сильнішими, добрішими.

- А хіба можна залишати друга у біді?

- Чи можна псувати книжку?

Повторення правил поводження з книжкою.

1.Беріть книгу чистими руками.

2. Книгу треба читати, акуратно гортаючи сторінки, не слинити пальці.

3. Книгу слід обгорнути.

4. Не закладайте сторінки ручками, олівцями, іншими предметами.

5. Не читайте книги під час їжі, не малюйте на них.

6. Любіть книгу, бережіть її.

Послухайте історію, яка трапилась з книжкою:

Мама Ірочці в книгарні

Книжечки купила гарні.

В них чого тільки немає,

Іра з втіхи аж співає.

День минув – і книги плачуть.

Бо постаріли неначе.

Іра їх як оглядала,

Часто в ротик пальчик клала.

Став папір такий брудний,

Хоч бери його та мий.

- Чи знала Іра правила поводження з книгою?

- Що вона робила неправильно?

Якщо книжки хворі, їх необхідно полікувати.

(Підготовлений учень  читає вірш.)

Є в новому домі

Двері заповітні,

Ще не всім відомі,

 Та до всіх привітні.

На привітних дверях

Заклика об’ява:

«Завітай ласкаво!

Тут відкрили вчора

Книжкову лікарню».

(На дошку виставляється напис «Книжкова лікарня».)

     Отже, ми сьогодні будемо працювати в Книжковій лікарні.

- А з вашими книжками все гаразд?

- Вони часом не хворі?

- Поспішайте їм на допомогу.

Огляд книжок

Учні оглядають хворі книги. Учень при огляді читає вірш:

Бідні книги, на шматки

Вас порвали хлопчаки!

Вас відправим до лікарні.

Лікарі там дуже гарні.

Там вас, бідних, пожаліють,

І почистять, і зашиють,

І підклеять вас на славу,

І одягнуть у оправу!

Той, хто лікує книги, має знати правила допомоги книзі.

Ознайомлення з плакатом «Як відремонтувати книгу»

(На дошці плакат «Як відремонтувати книгу»).

·        Перш ніж зшити книжку, перевір, чи є всі сторінки, чи вони не переплутані.

·        Лише після цього зрівняй сторінки ножицями.

·        Потім візьми голку з міцною ниткою і підший сторінки, закріпи нитки. Якщо ти цього не зробиш, книга розпадеться, і доведеться все починати заново.

·        Не забудь підклеїти смужки паперу на початку і в кінці книжки.

·        Книга готова! Залишається трохи просушити її, покласти зверху щось важке, щоб вона вирівнялась.

   

  ІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

 

  ІІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Вийшли книги із лікарні,

Сторінки їх стали гарні.

В кожну вставили закладку,

Щоб була усім на згадку.

   Любі діти! Шануйте, бережіть, любіть книги!

   Читайте, читайте, читайте! Тоді ви будете освіченими, вихованими, добрими людьми.

Хай живе книга!                                                                              

УРОК РОЗВИТКУ ЗВЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.

СКЛАДАННЯ ПОРАД НА ТЕМУ:

«БЕРЕЖІТЬ КНИЖКУ»

Мета: розвивати в учнів вміння слухання-розуміння, аудіювання; формувати вміння правильно аналізувати зміст сюжетного малюнка, вибирати з тексту вірша влучні виражальні засоби мови, давати правильні відповіді на запитання словами з тексту вірша, користуватися словами з довідки; розвивати логіку мислення і мовлення, художню уяву; виховувати бережливе ставлення до книжок.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1.     Відгадування загадки.

Школяре, школяре, я твоя подруга,

Кращого ніколи ти не знайдеш друга.

Ти мене пильнуєш – я тебе навчаю,

Я тебе навчаю та ще й забавляю.

                                                                          (Книга)

-         У слові-відгадці вимовте приголосні звуки, назвіть букви.

2.     Розповідь учителя.

Чудовий витвір розуму та рук людини – книга. Вона міцно та надійно ввійшла до нашого життя, стала світочем знань, скарбницею народного досвіду, вірним порадником. Без неї неможливо уявити життя сучасної людини.

         Книги, як і друзі, ідуть поруч з людиною все життя. Вони розповідають чудові казки, від яких світяться очі. З їх сторінок звучать чудові вірші, які надовго залишаються з нами. З них ми дізнаємося про життя народів інших країн, про великі відкриття науки, про зірки й планети, про рослин, тварин і багато іншого.

         І в наш час Інтернет і космічні польоти не замінять книжку. Яких би висот не досягло людство у своєму розвитку, воно завжди буде берегти і цінувати книжку.

3.     Робота з прислів’ями.

Утворіть прислів’я.

Книга вчить                                                      яскравіша за зірку.

День без книжки                                              як на світі жить.

Хороша книга                                                  на крилах політав.

Книгу прочитав                                               що обід без хліба.

  

4.     Читання тексту вчителем.

Я – книжка. Подивіться, яка я гарна. А ще – я дуже цікава. Я познайомлю вас із незвіданими світами, навчу розрізняти добро і зло. Я пройшла нелегкий шлях, щоб потрапити у ваші руки. Спочатку я була високим деревом. Лісоруби зрубали дерево, а робітники на фабриці зробили папір. Письменники написали оповідання та вірші. Художники створили малюнки до моїх сторінок. У друкарні мене друкували, а потім розвозили у книгарні й бібліотеки. Багато людей працювало, щоб мене створити. Я звертаюся до вас із такими проханнями:

- одягніть на мене обкладинку або обгорніть у папір;

- не беріть мене брудними руками;

- не читайте під час їжі;

- не перегинайте мене й не загинайте сторінки – користуйтеся закладкою;

- бережіть мене від води і сонця.

-         Люди яких професій працюють над тим, щоб книжка побачила світ?Запишіть на відповідних листках.

-         З якими проханнями звертається до нас книжка?

-         Чи всі ви бережете книжки?

-         Чи не скаржиться книжки на вас?

5.     Читання вірша М. Пригари.

Книжка скаржилась Мар’яні:

-         Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка,

Під хатинкою маля,

І написано: «Це я!»

А за дві сторінки далі –

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що не снилися тобі.

Люди кажуть: - Ой, чия ти?

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг,

 а не бачили таких.

6.     Читання вірша Г. Чорнобицької «Не бруднити книжки!»

НЕ БРУДНИТИ КНИЖКИ!

Це була чистенька книжка,

А тепер брудна вже стала.

Може, киця, може, мишка

Уночі її читала?

Чуєш, кицю? Чуєш, мишко?

Не годиться так робити!

Як читати хочеш книжку,

Спершу лапки слід помити.

-         До кого звертаються у вірші?

-         Яку пораду отримала мишка?

7.     Робота з підручником.

А) розгляд малюнків.

Б) орфографічна підготовка ( слова в довідці).

8.     Усне складання правил користування книжкою.

9.     Запис правил у зошити.

10.            Читання окремих робіт.

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

         Сьогодні ми складали правила користування книжкою. Нам у цьому допомагали вірші М. Пригари, Г. Чорнобицької, а також розповідь самої книжки. Бережіть книги!

         На згадку про наш урок я приготувала пам’ятки з мудрими порадами.

·        Якщо хочеш поговорити з кимось – відкрий книжку.

·        Якщо ти занудьгував – візьми книжку.

·        Якщо хочеш одержати пораду – відшукай її в книжці.

·        Якщо прагнеш знайти друга – подружися з книжкою.

·        Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книжки.

ЗУСТРІЧ

З СІЛЬСЬКИМ БІБЛІОТЕКАРЕМ

Мета: ознайомити учнів з сільською бібліотекою та бібліотекарем, ознайомити з правилами користування послугами абонементу та читальної зали; сприяти формуванню та розвитку інтересу до читання; розвивати навички роботи з книжками; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бережливе ставлення до книжок, поважне ставлення до працівників бібліотеки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗОВАНИЙ ПОХІД ДО БІБЛІОТЕКИ

1.     Зустріч з бібліотекарем.

-         Ви цікавитися книгами?

-         Читаєте не лише підручники?

-         Радієте, коли вам дарують книгу?

-         Охоче ходите у бібліотеку?

-         Мабуть, у вас уже є своя маленька бібліотека, бодай на одній поличці?

Значить, книга вже стала частиною вашого життя.

2.     Розповідь бібліотекаря

Книги, книги на полицях.

Завше тихо поміж книг.

Та яку ти не розгорнеш –

Щось цікаве в кожній з них…

                                                                                 Юлій Ванаг

         Бібліотека – це справжнє «книжкове місто»: тут є свої вулиці та площі, палаци і будинки, є свої мешканці. Ці мешканці – звичайні книги. Вони стоять на своїх полицях, кожна – на своєму місці, очікують на читачів. Тихо в бібліотеці, стоять книжки, мовчать. Але тільки візьмеш книжку до рук, розгорнеш її першу сторінку – і почне вона про щось розповідати.

-         Діти, а хто такий бібліотекар?

-         А хто такий читач?

3.     Повторення правил поведінки в бібліотеці.

4.     Екскурсія бібліотекою під керівництвом працівника бібліотеки.

Під час екскурсії бібліотекою відвідують абонемент та читальну залу, ознайомлюються з основними правилами користування послугами бібліотеки.

         Абонемент – це спеціальний відділ бібліотеки. Тут можна взяти книгу додому, тільки спочатку необхідно записатися у бібліотекаря.

         Читальна зала – це також відділ бібліотеки. Книжки додому тут не видають, їх можна читати тільки тут. Ці книжки особливо цінні, адже є в бібліотеці в єдиному екземплярі.

         Каталог – список усіх книжок за абеткою. Каталог складається зі спеціальних карток, на яких записано назву книги та її автора.

         Шифр – спеціальний знак на картці з каталогу. Він складається з літер та цифр. За шифром бібліотекар легко знаходить потрібну книгу.

5.     Зупинка у читальній залі.

Читання казки К. Гриба «Чому скаржилися книжки».

6.     Вручення пам’ятки «Як користуватися бібліотекою».

Бібліотекар. На завершення нашої зустрічі хочу побажати вам бути активними читачами сільської бібліотеки. Дружіть з книгами. Недаром говорять: «Людина, яка любить і вміє читати – щаслива людина». Будьте щасливими!

  

  

ЧОМУ СКАРЖИЛИСЯ КНИЖКИ

(Казка)

         Ліг спати Сашко. Раптом чує, хтось шепоче в кутку, де поличка його для книг та іграшок. «Хто там шепоче? Адже тато і мама в другій кімнаті.

         Сашко не лякливий був. Підвівся з ліжка, шепіт притих на мить, а потім почулася тиха розмова.

 - Ох, ох! – зітхнула одна книжечка. – Тяжко-важко жити нам у цього нечепури, негарний він хлопчик. Погляньте на мене: була я недавно чистенька, гарненька, любо подивитися. А тепер сама себе соромлюся. Листочки мої олівцем помальовані, пом’яті, краї позагиналися, всюди плями.

 - А на мене він вчора хліб з маслом поклав! – обізвалася друга. – Тепер листочки аж світитися стали.

 - А з мене він листочка на кораблика вирвав!

 - А на мене сів і зім’яв, поламав!

 - А на мене черевиком брудним наступив! Бачите, так і залишив слід.

 - А знаєте, що ми зараз зробимо сестрички-книжки? – зашепотіла таємниче одна, в якої був відірваний початок і кінець, так що тепер ніхто не знав, як вона зветься. – Давайте покараємо його.

 - Як покараємо? – перепитали всі.

 - А так, - кивнула листочками книжка.

Обмажемо йому обличчя повидлом і маслом, вискубемо чуба, потім кинемо на підлогу…

 - А самі втечемо від нього до кращих діток! – загукала друга книжка. А потім скомандувала:

 - Ходімо, сестрички!

Всі книжечки враз підвелися і кинулися до Сашка. Хлопчик звів над головою руки, замахав ними і закричав:

 - Мамо, мамо! Рятуйте!

 - Що сниться тобі, синку? – спитала мати. Сашко прокинувся, розплющив очі.

 - Мені, мені… Снилося… А де мої книжечки, мамо?

 - Он там, на підлозі валяються, - кивнула головою мати.

         Сашко схопився з ліжка. Понівечені книжечки лежали на підлозі й з докором дивилися на нього. Він обережно підняв їх, погладив і акуратно поклав на поличку.

                                                                                                  К. Гриб

УРОК ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ.

ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАКЛАДКИ ДО КНИЖКИ.

АПЛІКАЦІЙНІ КОМПОЗИЦІЇ ЗА ВЛАСНИМ ЗАДУМОМ

Мета: вчити учнів виготовляти закладки до книжки, створювати за власним задумом орнаменти для їх оздоблення. Розвивати композиційні навички. Поглиблювати поняття про кольорову гармонію та ритмічне розміщення елементів орнаменту на площині. Удосконалювати вміння вирізати ножицями по прямій та кривій лініях. Виховувати бережливе ставлення до книжок.

Обладнання: зразки закладок, кольоровий картон, кольоровий папір, ножиці, клей ПВА, пензлі.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ

1.     Відгадування загадки

Дуже я потрібна всім:

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

                                                                             (Книга)

-         А ви любите читати книжки?

-         Яку книжку ви читаєте ?

-         Ви її взяли з бібліотеки чи вдома?

2.     Повторення правил поводження з книжкою

(Учні розповідають правила поводження з книжкою)

         Ви тільки що наголосили, що в книзі не можна загинати сторінок, вкладати в неї різні предмети. А коли книжку недочитали до кінця, то потрібно скористатися закладкою.

3.     Читання вірша вчителем

Щоб відкрити без вагання

У підручнику сторінку,

Необхідно для читання,

Де чомусь зробив зупинку,

Щоб завдання пам’ятати,

Сторінок не загинати,

Зайвий раз їх не гортати,

Щоб завжди книжки тримати

У належному порядку,

Треба в них постійно мати

Отакі зручні закладки. 

                                                                                          (Демонструю)

Ми такі закладки,діти,

Зараз будемо робити.

ІІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

         1. Розповідь учителя

         Отже, для основи закладки ми візьмемо білий або кольоровий картон. З нього виріжемо прямокутник довжиною 25 см, а шириною – 4 см. На цій смужці ви повинні створити візерунок на свій розсуд. Ми уже вміємо вирізати різноманітні елементи круглої та інших форм. І саме вони будуть гарною оздобою для ваших закладок. Пам’ятайте, що у візерунку елементи повторюються. Поєднання кольорів також грає немаловажну роль. Зверніть на це увагу.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

         2. Правила користування ножицями.

4.     Самостійна робота учнів.

5.     Огляд дитячих робіт.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

         Такі закладки вдома можна виготовити для кожного свого підручника, щоб легко було знайти потрібну сторінку. Завдяки закладкам ваші книги будуть добре збережені. Ними ще багато років будуть користуватися ваші молодші друзі.

  

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.

«ТВІЙ ДРУГ – КНИГА»

Мета: створювати емоційний настрій від зустрічі з новими книгами; залучати дітей до активного самостійного читання; розширювати знання дітей про види книжок; збагачувати мовлення книгознавчими термінами; виховувати шанобливе ставлення до книги.

Обладнання: вислови про книги, виставка книг, оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу!»

Девіз уроку:

Хто багато читає,

той багато знає.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

-         Прочитайте тему уроку.

-         Прочитайте девіз уроку.

-         Чи згідні ви з цими твердженнями? Доведіть свою думку.

Коли так, то відкрийте «Читацькі стежини» і надрукуйте тему уроку.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі -

Стільки книг на Землі!

Є великі й малі.

Є легкі і важкі.

На полицях, в столі

Наші друзі – книжки.

                                                                              О. Пархоменко

ІІІ. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ

1.     Розповідь учителя

Якими різними бувають книжки! Ось товстелезний том із крихітними літерами – це для дорослих і дуже розумних людей. А ось невеличка книжка з великим шрифтом. Вона для малят, щоб ті краще розрізняли літери. Згодиться ця книжка і для бабусь, аби зручніше було читати онукам. Це книга-велетень, а це – малятко, книга-іграшка, книга-театр, книга-складачка, книга-панорама, книга-розмальовка, книга-розкладушка.

         Час іде нестримно вперед. А чи чули ви про існування електронних книг? Електронну книгу можна покласти до сумки чи рюкзака. Вона працює на батарейках  протягом 5 годин. Це одночасно і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам'ять зберігає одночасно близько 30 книг, по 500 сторінок кожна. Досить провести по екрану пальцем, щоб дібрати книгу чи газету, збільшити розмір букв, знайти значення незрозумілого слова у словнику.

         Останнє досягнення комп’ютерних технологій – «жива» книга. За допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати малюнки, але й чути голоси персонажів, «оживляти» ілюстрації.

2.     Розповіді дітей

У світі існує безліч різних книг. Різні книги по-різному допомагають людям: одні – навчають, другі – розважають.

В одних книгах можна прочитати про минуле. А в інших – про майбутнє.

Одні розповідають про світ природи, а інші – про космічні мандрівки.

Скільки у людей потреб, стільки й різних книг.

3.     Продовження розповіді вчителя

Ви навіть не замислювалися, коли відбулося ваше перше знайомство з книгою.

-         Отож, коли?

Коли ви були ще зовсім маленькими, не вміли читати, а просто розглядали малюнки. Потім вам читали книжки бабусі і мами. А коли ви пішли в школу, навчилися читати, то з того часу уже ніколи не розлучаєтеся з книгами.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1.     Опрацювання висловів про книгу

Давайте прочитаємо вислови про книги, що їх написали відомі люди.

«Книги – ріки, що наповнюють моря». Я. Мудрий

«По-справжньому освічений той, хто вміє читати між рядками».

                                                                                В.Сухомлинський

«Хороша книга – просто свято». М. Горький

«Книги – це вікна, через які душа дивиться у світ». Т. Вільсон

«Книги мають особливу чарівність: дають нам насолоду: вони розмовляють із нами, дають нам добрі поради, вони стають живими друзями для нас».

                                                                                         Ф. Петрарка

2.     Відгадування загадок

Не сорочка, а зшита,

Не кущ, а з листочками,

Не людина, а говорить.

Дуже я потрібна всім:

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу?

Завжди можу стати в пригоді,

Моїх вам порад не злічить.

І кажуть про мене в народі6

«Мовчить, а сто дурнів навчить».

Сама я нічого не знаю,

Та всіх розуму навчаю.

3. Повторення правил поведінки з книжкою

(Діти зачитують з зошитів для розвитку мовлення)

V. ЧИТАННЯ І ОБГОВОРЕННЯ ОПОВІДАННЯ О. ВИШНІ «ЛЮБІТЬ КНИГУ».

         1. Читання вчителем

 - Як ставився Василько до книжки?

 - Як він читав книжку?

3.     Читання оповідання дітьми

а) Читання ланцюжком;

б) Вправа «Дзвіночок»;

в) Вибіркове читання.

 - Який сон приснився Василькові? Зачитайте.

 - Прочитайте речення, яке розповідає, як різали Василька-книжку ножицями.

 - Чи добре було Василькові уві сні?. Зачитайте.

 - Які слова висловлюють головну думку оповідання? Зачитайте.

Запишіть цей вислів на листку, який є у вас на парті.

Бережи книжку – це твій друг!

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Сплять маленькі котенята,

Заплющили оченята.

Прокидайтесь! Мишки тут!

Очі в правий, лівий кут.

Гляньте вгору і додолу,

Ще зробіть очима коло.

Поводіть очима трішки

Вліво, вправо: де ж ті мишки?

4.     Робота над прислів’ями

·        Книга вчить, як на світі жить.

·        День без книжки, що обід без хліба.

·        Хороша книга яскравіша за зірку.

·        Книгу прочитав – на крилах політав.

·        Книга – маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

·        Книги – ключ до знань.

·        Книги читати, усе знати.

·        Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу, хто ти.

·        З книгою жити – з добром дружити.

5.     Гра «Склади вірш»

Сашко мав гарну книжку,

Кинув раз її під … (ліжко).

Де лежала бідна книжка,

Побігала сіра … (мишка).

Стала мишка книжку гризти,

Стала мишка книжку … (їсти).

Звідкись взявся їжачок,

Він був весь із … (колючок).

Він прогнав зубасту … (мишку),

Врятував нещасну … (книжку).

Слава, слава їжачкові!

Сором же кому? (Сашкові)!

6.     Логічні завдання

1.     Ти взяв у товариша книгу і випадково забруднив її. Як ти вчиниш?

·        Віддаси і скажеш, що вона була забрудненою.

·        Вибачишся перед товаришем і почистиш книгу.

·        Почистиш книгу, віддаси товаришеві, змовчавши, ніби нічого не трапилося.

2.     Коли потрібно повертати бібліотечну книгу?

·        Через місяць.

·        Коли нагадають.

·        Коли прочитаєш.

·        До встановленого бібліотекарем терміну.

3.     Що потрібно зробити, якщо ти взяв бібліотечну книжку порваною?

·        Прочитати і віддати порвану назад, адже не ти її попсував.

·        Віддати бібліотекареві, щоб вона підклеїла книгу.

·        Відремонтувати самому.

7.     Хвилинка-цікавинка

-         Хто заснував першу на Україні бібліотеку?

-         Хто був першодрукарем на Україні?

-         Де стоїть йому пам’ятник?

-         Як в давнину називали бібліотеки?

(«Аптека душі», «Будинок життя», «Притулок мудрості»)

VI. ПІДСУМОК

-         Як слід ставитися до книжок?

-         Що порадите своїм молодшим сестричкам і братикам?

Читайте, читайте, читайте!

Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали хоча б однієї сторінки з нової книги. Людина, яка любить і вміє читати. – щаслива людина.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

       Тему наступного позакласного заняття прочитаєте у «Куточку читача».

ЗУСТРІЧ З КАЗКОВИМИ ГЕРОЯМИ

«У СВІТІ КАЗКИ ЧАРІВНОЇ»

МЕТА:    Закріпити, узагальнити знання про казки; вчити бачити,

слухати, аналізувати; формувати позитивне ставлення до

казки, бажання читати казки; розвивати емоційно-етичну

 сферу; виховувати любов до казки, читацький інтерес,

 бажання розширити світогляд.

Казка – це дитинство людства

і його мудрість.

 Існує книг багато на Землі,

Вони цікаві, мудрі та повчальні.

Та кожен з нас, дорослий чи малий

Казки найбільше любить – дуже вони гарні.

Казка – це світ чарівний та незнаний

Казка – це диво, сповнене краси.

Поринуть в казку – це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для  душі.

У казці звірі свою мову мають.

Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають

Тому і люблять казку діти всі.

(Звучить легка музика. Ведучий читає слова). 

«У світі казки чарівної»

         Казка – це дитинство людства і його мудрість.

Велике таїнство народу , народжене його мудрістю , життям , силою буття і ще чимось  таким , що дороге і близьке кожному з нас. Близьке й рідне, бо починалась казка з маминих і бабусиних вуст.

          Казка вчить, виховує, допомагає стати сильним , красивим душею, добрим.

« Людина починаєтьсь з добра » - ця істина давно усім відома. Бо доброта завжди і в усі часи цінувалась найбільше. Тому з давніх - давен   український народ славить добро у своїх казках і легендах , переказах і бувальщинах. Саме тому сьогодні ми полинемо у світ чарівної казки.

За лісами , за морями

Відчиняє сонце брами,

А за брамами отими

Чарівними, золотими

Диво – казка походжає.

Нас гостинно припрошає

До веселої господи.

Де від заходу до сходу

Щастям повняться простори,

Де зникають біль і горе,

Де чарівні жари – птиці

З квітів п’ють нектар – водицю.

Де Телесика гусятко

Мчить додому на крилятках,

Де хитресенька лисичка

Всім дарує небелички,

А розпатлана Яга

Всіх не любить, всіх страха.

Там маленька мишка сіра

Ріпку витягти зуміла

Мир богатирі пильнують,

Все за зміями полюють.

Диво – диво – дивина –

                      Це чарівна сторона.  

-         Шановні діточки! Ви, напевне, впізнали

мене. Так, я фея. Я поведу вас в чарівний світ,

що зветься казкою.

-         Чи любите ви казки? У кожного з вас є улюблена казка. Я порахую до п’яти, потім плесну в долоні, а ви кожен назвете свою улюблену казку.

- Чудово! Яке розмаїття!   

 Я – фея казкова, люблю усіх вас

І в цей незвичайний для нас усіх час

Змахну я рукою, і з’являться вмить

Казкові герої, щоб вас звеселить.

Я Шапочка Червона, іду я до бабусі ,

І пиріжки тепленькі несу їй від матусі.

Можливо і у вас я залишуся ,

На свято ваше подивлюся.

Я- Лисичка -  сестричка,

У мене тепленькі рукавички.

На свято хочу завітати

І чимось тут поласувати.

Я – Вовчик – брат, хитрій Лисиці сват,

   Нема де заночувати, то ж вирішив у святі участь взяти.

Я – Баба – Яга, кістяна нога,

Розбігайтеся!

Я – Баба – Яга, кістяна нога,

Всі ховайтеся!

Зла й сердита!

Я – Баба-Яга, кістяна нога,

Знаменита!

(Всі ховаються. Озирається довкола.) 

Нікого нема, усі поховались,

Без мене Ягусі на свято зібрались.

(Сідає і співає ).

В глушині лісовій я живу сотні літ

У хатинці на курячій ніжці.

І ніхто не згада, що сумую одна

Сохну – в’яну як квітка на гілці!

І розумничка я, і красунечка я

Та ніхто в глухомані не бачить.

Ну хоч раз би Ягу запросили на бал,

Хоч я злюсь, та душа моя плаче.

(Витирає сльози. Підходить Попелюшка і Принц)             

І зовсім не зла вона!

Бач як співає!

І плаче так щиро,

Аж жаль розбирає.

Запросим її

На те ж воно й свято…

Чи ви б не хотіли

  До нас завітати?…

 - Ви справді мене запросили на свято?

 - Так, справді!

  Кого б це іще нам отут пошукати

  Бармалєй, змій Горинич, Пірати…

  Таких нам не треба

  Ось, ті що шукали

  Вони йдуть до нас,

  Ми давно їх чекали.

Я – Півник – Голосисте Горлечко,

На свято я почистив пір’ячко.

Як голосно закричу,

Всіх про свято сповіщу!

Ку – ку – ріку! Ку –ку-ріку!

Я –Ведмідь - набрідь

По медок солодкий брів

Та почув про зустріч цю новину

І забрів до вас я на хвилину.

Пара довгих вушок,

Сіренький кожушок.

Скорий побігайчик,

А зовусь я – Зайчик.

Я – маленький хлопчик

Виріс я із дерева ,

У печі зміючку спік.

Мене гусятко врятувало,

На крилечка свої взяло.

Дід мене з зернятка виростив

Та самому вирвати не стало сил.

То ж і довелось звернутись до усіх усіх:

Бабусі, онучки, Жучки

Варварки і мишки Сіроманки.

Я звірят усіх лікую

Від халепи їх рятую,

І зайчат і мавпенят

Бегемотів, тигренят,

Вилікую я за мить

Все , що в звірів заболить.

Я добрий лікар Айболить.

У хатинці край гостинця

Голосистий Півник жив.

І від рання , до смеркання

Працювати він любив.

Ще жили з ним мишенята

Круть і Верть їх звали.

Цілий день ледачі друзі

Танки витинали.

До роботи неохочі

А як їсти – тут як тут.

Пригадайте , любі діти,             

Як цю казочку зовуть?

Десь  під лісом, під густим

Хатинка стояла.

Півник з Котиком там жив

Друзі були здавна.

Пригадали діти ця

Казочка як зветься?

Молодці, бо в казці цій

Про дружбу ведеться.

Всі, всі, всі – що є на землі

Ми – казкові герої малі.

На всіх нас тримається світ

Про це забувати не слід.

Всі ми з найкращих казок

Тож привітайте іще нас разок.

(Оплески.)

З давніх -  давен прийшли до нас казки.

Вони передавалися з вуст в уста і були доступні всім: і дорослим і малим. Український народ завжди був багатий на талановитих оповідачів. Ми з вами, любі діти, також прочитали багато казок, мали можливість зустрітися з казковими героями, пригадали казки. І тому сьогодні перевіримо, ш всі були уважними, добре все запам’ятали.

І. пісні у казках

- Яку пісеньку співав Колобок?

- Як гукала свого сина Івасика – Телесика мати?

- Як кликав Півник на допомогу Котика?

- Яку пісеньку співала Коза – Дереза, коли сиділа у заячій хаті?

- Як просив Івасик – Телесик гусеняток про допомогу?

ІІ Є казки про тварин. З давніх -  давен людина обожнювала природу, вбачала у всьому живому побратимів, бо земля для неї була матір’ю. Саме     

тому в казках усі тварини постають у людській подобі.

А тепер скажіть:

- Кого зустрів Колобок у лісі?

- Кого спіймав Солом’яний бичок?

- Скільки тварин тягнуло ріпку?

- Кого перелякав Пан Коцький?

- Хто жив у рукавичці?

- Хто вимагав від Кози – Дерези покинути Зайчикову хатку?

ІІІ Яка кінцівка в казці?

-         Хто вигнав мишенят Круть і Верть з – за столу?

-         Хто вигнав Козу-Дерезу із зайчикової хатки?

-         Хто їв пиріжки у казці «Колосок»?

Молодці, я вами задоволена. Ви гарно впорались із завданнями.

Отут чарівна торбинка. В ній є різні речі, і ви повинні відгадати, з якої це казки.

(Колосок, рукавичка, яйце, бинт, горошина, тарілка, солома, пір’я).

   Сьогодні ми з вами трішки відкрили завісу і зазирнули до казкової країни. Нехай зустрічі з героями казок будуть для вас завжди святом!

Адже це зустрічі з друзями, з котрими ви підете у велике, нелегке життя. Читайте і слухайте казки, переказуйте їх. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують наших дітей, вчать, як треба по правді жити.

    Творчість українського народу згуртовує українців і водночас братає з іншими народами,бо в усьому світі цінуються закладені в казці мораль, любов і повага до людини – трударя, до мужнього оборонця добра і краси, захисника рідної землі. 

  

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ.

РОЛЬ КНИГИ В РОЗВИТКУ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ УМІНЬ ДИТИНИ

Мета: довести до свідомості батьків, що читати з дитиною треба   кожного дня, а також обговорювати прочитане. Для ліквідації перевтоми використовувати фізкультхвилинки, ігрові прийоми. Посприяти, щоб батьки виписали періодичну пресу, знаходили час і можливості для сімейного читання.

ХІД ЗБОРІВ

1. Підсумок анкетування.

(Напередодні зборів провела анкетування батьків. Опрацювавши анкети, дізналася про те, на якому рівні знаходиться читання у сім’ї. Аналізую анкети, узагальнюю).

     2. Розповідь учителя.

     У молодшому шкільному віці потрібно сформувати стійкий інтерес до книги, потребу самостійно й осмислено працювати з книжкою. Педагоги дійшли висновку: якщо дитина на першому році навчання не навчилася читати, то її інтерес до навчання значно знижується.

     Учні, які погано читають, приречені на неуспішність у середніх і старших класах, де обсяг навчального матеріалу збільшується у багато разів.

Досягти якісного читання неможливо без допомоги батьків. Не тільки в школі, але й  вдома вчимо дітей читати і любити книги. Якщо в сім’ї з повагою ставляться до книжки, таке ставлення виробляється і в дитини.

Надміру зайняті батьки часто й не переймаються тим, що  їхній малюк півдня проводить біля телевізора. Не вередує, не заважає батькам займатися своїми справами. Знайте, жоден кінофільм чи мультик не дасть вашій дитині того, що дає книга.

У більшості випадків, якщо учень добре читає, то він і грамотно пише. Адже, читання нерозривно пов’язане із письмом. Дитина повинна читати в темпі розмовної мови, тому ми прагнемо, щоб в кінці початкової школи більшість учнів читала не менше 120 слів за хвилину.

Для того, щоб дитина полюбила читання, дуже важливо створити їй власну домашню бібліотеку. Це може бути робоча бібліотека, можна придбати улюблені книги. Важливо, щоб сімя передплачувала дитячі періодичні видання.

Зближують батьків і дітей спільне придбання книг, їх ремонт, наведення ладу в домашній бібліотеці та, звісно, спільне читання та обговорення прочитаного.

     3.Виступи батьків.

Батьки розповідають, як у них  в сім’ї  привчають дитину до читання.

Інша сім’я ділиться досвідом, як комплектували власну бібліотеку.

Узагальнюючи висловлювання батьків, нагадую, що треба обов’язково прагнути до того, щоб читала дитина книги різноманітні.

Огляд дитячої преси.

Батьки оглядають дитячі газети, журнали. Даю рекомендації, яку дитячу періодику варто виписувати в сім’ї.

Фізкультпаузи під час читання.

Під час читання втомлюються очі. Потрібно проводити фізкультпаузи не тільки в школі, але й вдома під час читання.

Ознайомлюю батьків з вправами «Совеня»,  «Маятник» та іншими. Деякі батькам пропоную записати.

Ознайомлення з пам’яткою «Допоможіть дитині полюбити книгу».

Пам’ятки роздаю усім батькам.

Підсумок.

Нехай наші старання, сила, праця, які направлені на виховання у дітей інтересу до читання, дадуть гарні результати. Читання для дітей щоб не було примусом, а задоволенням.

Пам’ятайте, що спільне читання-один із емоційніших моментів у спілкуванні  дітей і батьків.

ПОСВЯТА В ЧИТАЧІ

Мета: показати значення книги в житті людини; зробити книгу супутником життя, а не тільки навчальних досягнень; прищеплювати любов до книги, навчати думати; виховувати потребу в читанні, культуру читання, бережливе ставлення до книги.

Обладнання: вислови про книги, фотографії дітей під час роботи над проектом,книжкова виставка, поміж книг світяться маленькі свічки, проектор, презентації, книжечки «Юному читачеві».

ХІД СВЯТА

«Книга освітлює морок

 нашого життя».

         Два місяці ми працювали над проектом «Хочу все знати про книгу». Це був період активної пропаганди книги серед школярів, а також турбота про неї. Це виховні години, бібліотечний урок, екскурсія в сільську бібліотеку, робота у «Книжковій лікарні», урок трудового навчання, де виготовляли ось такі закладки (демонструю), урок розвитку мовлення та урок позакласного читання.

         На мою думку, ці заходи переконали дітей у тому, яке значення має книга в їхньому житті, ознайомили з історією виникнення книг, навчили бережно ставитися до книг, викликали у дітей бажання більше читати.

         І сьогодні на завершальному етапі роботи над цим проектом, другокласників приймемо в читачі.

МОНОЛОГ КНИЖКИ

(Презентація)

         Я – книжка. Погляньте, яка я гарна і цікава! Надіюсь, ви полюбили мене. Я знайомлю вас із незвіданими світами, вчу розрізняти добро і зло. Я пройшла нелегкий шлях, щоб потрапити у ваші руки. Багато людей працювало, щоб мене створити.

         Бережіть мене – я ваш друг.

Книжка – добрий, мудрий друг,

Книжка знає все навкруг.

Про старі й нові країни,

Космос та морські глибини.

Хто нам написав «Кобзар»,

І який де правив цар,

З чого зроблене намисто,

Чим славетне наше місто.

Все про звичаї народу,

Як зібрать врожай з городу.

Вперше хто знімав кіно.

Де, коли з’явилось скло.

Хто відкрив яку країну,

І про неньку Україну.

Хто прославився в віках.

Де живе тварина, птах.

Усе, чим ви цікавитесь.

Ви знайдете в книжках.

На всі питання – відповіді

На їхніх сторінках.

«ЯК КНИГА СТАЛА КНИГОЮ»

(Презентація)

         Запрошуємо вас у цікаву мандрівку, яка поверне нас у далеку сиву давнину. Екскурсоводом буде Софійка.

         Найперша – «людина – книга».

У ті далекі часи, коли люди не вміли ні читати, ні писати, свої закони й вірування вони зберігали не на книжкових полицях. А у своїй пам’яті. Покоління за поколінням ішли з життя. А перекази залишалися. Вони передавалися від однієї людини до іншої, від старшого покоління до молодшого. Проте, як відомо, людська пам'ять – не такий уже й надійний спосіб зберігання різноманітних знань. Людина починає пошук носіїв інформації.

         «Сторінками» перших книг стали стіни печер, дерева, каміння.

Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані олівців.

         А далі були глиняні дощечки.

Такі книги були важкими і незручними.

         Потім почали виготовляти легші книги з телячої шкіри.

Вони були дуже дорогими, адже для написання однієї книги потрібна була ціла череда телят

         На берегах Нілу, у Єгипті росте цікава рослина – папірус. Із неї люди почали виготовляти папір.

Написану на папірусі книгу не складали, бо аркуші при згинанні ламалися, тому сторінки згортали у сувій.

  

         Берестяна книга.

Літери на бересті дряпали гострим залізним стержнем.

         Книга з паперу.

Життя паперової книги починається з лісу. Були «паперові млини». Це на них обробляли деревину, варили паперове тісто, з якого згодом виготовляли папір. Справжній папір, на якому пишуть зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому.

         Тоді й почали писати  книги на папері.

Саме писати, бо книги були рукописні. Одну книгу писали 5 – 7 років, і коштувала вона дуже дорого.

         Минуло ще багато часу, коли з’явився друкарський верстат, на якому друкували книги.

В Україні першодрукарем був Іван Федоров. У 1574 році у Львові вийшла перша друкована книга «Апостол».

         Сучасне книгодрукування повністю автоматизоване.

Всі спасибі скажем тим,

Хто книжки для нас створив.

Хай ще створюють багато

Для дівчаток і хлоп’яток.

         Книги, виготовлені в друкарнях, деякий час перебувають в магазинах, інші – в бібліотеках, ще інші – потрапляють у школи, і так опиняються у ваших руках. Іноді книгам буває дуже страшно. Вони переживають, щоб не потрапити до бруднуль.

Лячно книгам: хто їх купить?

Раптом купить, хто не любить,

Та й у книжку – от порода! –

Запихає бутерброда.

Той, - чи є бруднулі гірші? –

Залива чорнилом вірші…

Бідні книги терплять муки –

У які потраплять руки.

Бібліотекар. Але книжки, які потрапили до рук цих другокласників, зовсім не хвилюються. Ці діти вміють поводитися з книгами, усі книги у них обгорнені, мають закладки, не пишуть у них і не малюють.

«Пісенька про книжку»

Бібліотекар. На протязі двох місяців тривала боротьба за звання «Кращого читача» серед другокласників.

         Подивіться на це дерево. Зла фея зачарувала його, тому воно таке похмуре: без листочків і плодів. За кожну прочитану книгу у бібліотеці на дереві появлялося яблучко. У підсумку – Софія Жовтобрух – кращий читач. Вітаємо її. Вручаємо медаль «За блискучі результати».

         Вміє жартувати наша Софійка. Послухайте жартівливу пісню у її виконанні.

«Кину книги на полицю»

         А зараз – увага на екран. Ви бачите цікаві постаті.

Оноре де Бальзак прочитував роман у 200 сторінок за півгодини.

Наполеон Бонапарт читав зі швидкістю 2000 слів за хвилину.

Максим Горький читав зі швидкістю 4000 слів за хвилину.

Микола Рубакін прочитав 250 000 книг.

Томас Едісон читав відразу 2-3 рядки, запам’ятовуючи текст мало не сторінками завдяки максимальному зосередженню.

У нашому класі – свій переможець. Вегера Микола читає          слів за хвилину. Вручаємо йому медаль «За швидкість».

Книга нам несе чудовий

Знань нелічений запас.

Світ яскравий, кольоровий

Відкривається для нас.

Все, про що не здогадався,

Навіть думати не міг,

Чи не знав, чи сумнівався –

Дізнаємося ми з книг.

Книги ж будемо читати,

Все корисне із них брати.

Українські жарти. Людина відрізняється від інших творінь здатністю сміятися. Сміх – це сонце, що проганяє зиму з людського обличчя. Дуже засмучена людина, почувши доречний жарт, обов’язково усміхнеться. Глядачі зіграють проти команди другокласників.

1.     Що означає слово метелиця? Завірюха зі снігом. – Дружина метелика.

2.     Що таке збіжжя? Зерно. – Люди збіглися, з’юрмилися.

3.     Що таке бандероль? Вид поштового відправлення книг, дрібних предметів. – Це коли у фільмі хтось виконує роль бандита.

4.     Що означає слово кошара? Загорода або хлів для овець. – Величезний страшний кіт.

5.     Що таке тюбик? М’яка трубочка для клею, пасти, вміст якої видавлюють. – Маленький бичок.

Ну що ж, перемога за нами. А знаєте, чому ми так впевнено перемогли? Бо знаємо девіз: хто багато читає, той багато знає.

А чи знаєте ви?

* Існують «книги-колібрі». Кожна буква розміром 1,5 мм. Читати такі книжки без лупи неможливо.

* «Книга-велетень» важить 85 кг, а висота її 2м.

* А в Італії нещодавно вийшла унікальна «золота книга». Вона називається «Шлях людини». Сторінки її виготовлені із золота найвищої проби. У книзі 60 сторінок. На їхнє виготовлення пішло 100 г дорогоцінного металу.

* В Японії випускають пригодницькі книги на тонких листках, випечених із солодкого рисового тіста.

* В Парижі вийшла перша книжка, яку можна нюхати. Вона складається із 30 сторінок опису різних сортів парфумів.

Запрошуємо до слова другокласників.

                                            ГІМН ЮНИХ ЧИТАЧІВ

В кожнім домі, в кожній хаті –

У містах і на селі, -

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас.

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

Все ми в книзі знайдемо,

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної

Подруги малят.

Книгу зрозумілу,

Чесну, добру, сміливу.

І дівчатка, й хлопчики –

Хочуть всі читать.

І найменшенька дитина,

Що не вміє ще читать,

Ледь колисочку покине –

Просить книжку показать.

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті –

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас розуму навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

Цю посвяту в читачі

Треба пам’ятати.

Бо зразковим читачем

Можна згодом стати.

ОБІЦЯНКА ЮНОГО ЧИТАЧА

·        Бути активним читачем… обіцяємо.

·        Берегти книги… обіцяємо.

·        Намагатися бути схожими на кращих героїв книг… обіцяємо.

·        Все життя не розлучатися з книгами… обіцяємо.

Усім учням вручаю брошурку «Юному читачеві», де вміщені цікаві поради, рекомендації.

Запам’ятайте слова Максима Горького:

«Любіть книгу… Вона

Полегшить вам життя…

Вона вчить вас поважати

людину і самих себе, вона

окрилює розум і серце почуттям

любові до світу, до людини».