ВИПУСКНИЙ ВЕЧІР. 4 КЛАС.

«Чотири роки разом. Час прощатися»

         На вулиці буяє зелень, сонце пестить своїм промінням, кожний новий день несе щось нове і незвідане, а час летить невблаганно і невпинно.

Сьогодні день такий незвичайний –

Сонце встало, умите в росі,

І звучить ніжно вальс наш прощальний

Ми на свято зібрались усі.

Як швидко настало прощальне це свято,

Як швидко прийшов розлучатися час.

Чотири роки були ми разом, малята,

Сьогодні ми з вами – останній раз.

Але ж не будем сумувати

Є нам про що згадати.

Згадаєм разом чотири радісних роки,

Веселі перерви, цікаві уроки.

         Отож, запрошуємо усіх в нашу телевізійну студію, де ви переглянете багатосерійний фільм «Чотири роки разом».

     

    Це за хвилинку. А зараз пропонуємо вашій увазі прогноз погоди.

Протягом чотирьох років навчання в нашому класі було сонячно, безхмарно, лише іноді – циклони, після яких вдома проливалися дощі сліз. На перервах було жарко, деколи з буранами і сильними вітрами. А на сьогоднішньому святі – сонячно і безвітряно, дощу не обіцяють. Блискавки веселої музики закінчаться дзвінким сміхом та радістю.

Спонсорами нашого свята є наші батьки.

Вашій увазі пропонуємо першу серію «А починалось все це так…»

         Ви ще не знали, хлопчик це чи дівчинка, але вже тоді безмежно його любили, і з нетерпінням чекали народження свого найкращого, найріднішого, найгеніальнішого малюка.

         Тут, на землі, під голубими небесами, серед високих білих снігів, серед духмяного дива запашних трав і щебету солов’їв; тут, серед моря печалей і життєстверджуючих радостей, серед хвиль пустого словесного намулу і шелестіння дерев загоряється маленька свічечка, яка сповіщає про народження немовляти – душі, відкритої світу, небесам, богові і людям. Так було тоді, у 2000 – 2001 роках, коли одна за одною на небі загорялись зірочки, бо народжувались дітки.

Нове життя розпочалось,

Ось тут його народження,

Нехай воно буде легким,

Веселим, не стривоженим.

(Показ слайдів. Зоряне небо. Сузір’я. На фоні кожного вчитель читає гороскоп дітей певного сузір’я).

         Засвітилася зірочка  в сузір’ї Козеріг – народилася Оля.

Енергійна, життєрадісна, смілива дитина. Тягнеться до всього нового, активно вивчає навколишній світ, вірить не словам, а власному досвіду.

         А я із сузір’я Риби.

Від раннього дитинства риби люблять порядок, слухняні, дуже прив’язані до свого дому та сімї.

         Моя зірка засвітилася у сузір’ї Овна.

Малюк схожий на кульку ртуті, яка може вислизнути з рук у будь-яку мить, він постійно перебуває в русі. Головна риса Овна – його численні здібності.

         Ми – із сузір’я Тільця.

Лагідні і ніжні, турботливі та старанні, акуратні і працелюбні ці зірочки.

         За гороскопом я Рак.

Добродушна, весела, вередлива дитина, має розвинуте почуття справедливості.

         Ми із сузір’я Лева.

Вони вразливі, реагують на найменші нюанси у ставленні до себе. За характером вони довірливі, прислухаються до думок оточуючих, але обману не вибачають.

         Ми – із сузір’я Стрільця.

Зірки наголошують, що ці діти незалежні, чутливі, винахідливі, а також напрочуд оригінальні. Для батьків вони – генії.

В небі так святково!

Небо всі сузір’я запалило –

Все навколо освітило,

 Новонароджених діточок-зірочок привітало,

Довгий, щасливий шлях  їм в житті вказало.

         Всі ці діти народилися в одному селі, ходять до однієї школи, і навіть вчаться в одному класі.

 В другій серії ви побачите «Як були ми ще малими»

Було тут все: перші невпевнені, поспішні кроки, перша посмішка і перший зуб. Але, зігріті ласкою і любов’ю, підростали, мужніли й розумнішали наші діти.

(Показ слайдів. Гортаються сторінки дитячих років).

Нескінченне «чому» линуло з їх вуст.

-         Ви знаєте, чому потрібно дітям спати?

-         А знаєте, чому я схожий так на тата?

-         Чому ростуть дерева не вниз, а вгору?

-         Чом білченя не біле, а чорногуз не чорний?

-         Ви знаєте, чому одна неділя в тижні?

-         А знаєте, чому так довго каша стигне?

-         Чому у мене хобота нема, як у слона?

-         Чому це перед літом спочатку йде весна?

-         Ну а чому з ніхто з дорослих не росте?

-         Не знаєте чому? – Та й ми не знаєм теж.

-          

Напевне, тому і вирішили батьки віддати їх до школи.

Відповідала я малечі

На всі їх запитання.

Горіли їхні очі,

Світилися бажанням.

3серія «Перший раз в перший клас»

(На фоні відеоролика «Перше вересня 2007р» діти розказують наступні слова)

Жовтіло листя на тополі,

Летіли в синяві хмарки.

Відкриті двері в нашій школі,

То йдуть до школи першачки.

Хвилювався як ніколи!

Хвилювався я весь час!

Бо тоді я йшов до школи

Перший раз у перший клас.

З гілок тополь злітало листя,

Кружляло й падало до ніг.

Ми несміливо й урочисто

Ступили на шкільний поріг.

Давайте пригадаємо разом,

Як вперше на лінійці всі стояли,

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

В той день світило сонце ясно,

І осінь шелестіла за вікном.

І вчителька звернулася до класу:

- Любі мої діточки! Навчання розпочнем!

Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас,

Коли дали нам зошит з олівцями,

Й за парти посадили перший раз.

Я на уроці – перший раз

Тепер я учениця.

І навіть правильно сиджу,

Хоч… дуже не сидиться.

        Ось такими маленькими, трохи наляканими, цікавими до всього прийшли ви до школи. Я вперше зустріла вас на шкільному порозі й усі 4 роки намагалася замінити вам маму, адже разом ми переборювали всі труднощі, ділили і радощі і жалі.

Пісня «Гай, зелений гай».

Як ми зустріли Вас, памятаєм й нині,

Це був перший клас.

Стали для нас Ви навіть дуже-дуже рідні,

Бо ви вчили нас.

Ми полюбили Вас і Ваш ніжний погляд,

Ваші жарти й сміх.

Шкода нам з Вами розлучатись нині,

Бо любили всіх.

Приспів

Ви щаслива будьте, дітям на роки.

Нас Ви не забудьте, Ваших малюків.

Трохи підростемо, виростем, підемо

У дорогу дальню.

Прославлять в віках вчительську турботу,

І важку роботу, пам’ятати завжди

Будемо про Вас.

Ось так все починалось

Святково і бентежно.

Тоді настали будні:

Уроки і обмеження.

  

До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки,

І виявилось: ой нелегко

Писати палички й гачки.

Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»

Хто в куточку десь сидів

І у носику вертів.

Таня гралась, Сашко ліпив,

Тарас щось у руках крутив.

Аня ляльку заплітала,

А Наталка -  малювала…

Та – стрибала, ті – читали,

Інші – маму виглядали.

Діло було в вільний час,

В першім класі, тут у нас.

А я раз у раз повторювала…

(Вчителька співає пісню)

Пісня «Поможіть-но…»

Приспів

Поможіть-но, поможіть-но,

Як прожити цей рік підкажіть.

Бо загину, ой загину

А попереду довгий ще вік.

1. Ой, як багато говорили ви

Про уроки мені…

Як будувати методично їх,

Щоб не були сумні.

Що для дітей я буду мамою

І любитиму їх,

У класі будуть завжди линути

Дружна пісня і сміх.

Приспів

2. Конспекти, плани і підручники

За уроком урок…

Директор, завуч, провіряючі,

Ой, коли вже дзвінок.

Всі думають, що ми чаклуємо,

Що під силу все нам.

А казка буде лиш тоді,

Коли кожен зробить це сам.

Приспів

        Непростими були перші чотири шкільні вершини. Хтось стрімко і рвучко піднімався до них, хтось довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допомогу. Та, найголовніше, що робили ми це разом. Було й таке, що невдачі поливали гіркими сльозами. Зате радість була на всі «12», і тоді з класу лунало гучне «Ура».

        Отож, у 4 серії ви побачите, як ваші скромні і послушні діти навчались…

4 серія «Парад шкільних наук»

Другий клас. Пішла таблиця,

І ночами стала сниться.

Різні дії як насіли –

Розібратись нема сили!

А от множити, ділити –

Годі й, браття, говорити.

Іноземна – дивна мова,

Так потрібна зараз всім.

Особливо в цих умовах,

Особливо молодим.

Коли риночка система

Завоює увесь світ

Як чудово, що ми вчили

Іноземну стільки літ.

Гуп, гуп, взяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за запаску, котик собачку за хвостика…

На англійській мові це звучить так: дитина читає ці слова на англійській мові.

У третьому класі сюрприз нас чекав:

В класі новий учень – Сирник Роман.

Він добрим другом для всіх нас став.

   

Нелегкі завдання в мові:

Скільки звуків, букв у слові,

З дієсловом розберись,

І відмінювать навчись.

Не питають, чи ти здібна. –

Всім же грамотність потрібна.

Пісня «Червона рута»

Ви признайтеся нам,

Звідки сили берете,

На уроки йдете,

У походи ведете…

Треба Вам все зробить:

На уроках бувати

І світлицю відкрить,

І конспекти писати.

Приспів

Наш любий вчитель!

Дай Вам, Боже здоров’я,

І енергії, й сили

На сто літ, сто літ

Бо Ваша праця

Дітям дуже потрібна.

Залишаєте в серці добрий слід.

Ось четвертий рік у школі

А сюрпризів ще доволі.

Грізно потяги гудуть

Пароплави все пливуть…

Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти

Не задачі – просто мрія:

Розбери тут, яка дія!

Плутали прикметник з прийменником,

Вчили іменник з займенником,

Природні зони не любили,

Віршів вчити не хотіли.

На уроках розмовляли,

На перервах бігали.

На дошці танки малювали,

Вчительку не слухали.

Разом. Та такого не було,

              Щоб робив це хтось на зло.

Пісня «Черемшина»

Знов до класу вчителька заходить,

Ясними очима всіх обводить,

І мене до дошки викликає,

Про домашнє завдання питає.

Приспів

Я книжки закинув, тай не вчився.

Телевізор цілий день дивився.

Ось стою, зітхаю, нічого не знаю,

Двійку заробив.

-         Оце лихо! А що тебе вчителька таке запитала?

-         Таблицю множення. Скільки буде 2 на 2?

-         Та справді ти дурень. Відповів би що буде 5.

-         Та я так і зробив, а вчителька почала сміятися, а потім все одно поставила двійку.

-         Не сумуй! Ось бачиш – Таня іде. Піди, піддобри ся до неї, може вона дасть тобі контрольну списати.

Заходить дівчина Таня. Співає.

А я дівчина красива.

З щирим серцем, не лінива.

На «відмінно» я учуся

І контрольних не боюся1

Всі науки я вивчаю

І освіту здобуваю,

І отримую щодня

В рідній школі я знання.

-         Добрий день, Таню!

-         А, це ти, Романе, знову двійку заробив?

-         Заробив. Слухай, Таню! Сідай сьогодні зі мною за одну парту.

-         Ні! Не сяду! Я знаю, чого тобі треба6 списати у мене контрольну.

Співають на мотив  вареників.

А мій милий не ходить до школи,

І домашні завдання він не вчить ніколи.

Буду вчитись, милая, буду вчитись, милая,

Я не буду лінуватись, моя чорнобривая.

А я добре милого навчала:

Хворостинку об нього зламала!

Буду тебе бити, буду тебе вчити,

Бо з тобою по вулиці соромно ходити.

Б’є хлопця по спині хворостиною. Він втікає

А про перші наші кроки

І круті стежинки

Нагадають Вам, напевне,

Веселі смішинки.

Слід відмітити, що у фільмі всі обставини реальні. Все це проходило насправді.

5 серія «Шкільний єралаш»

Перегляд відеоролика, змонтованого напередодні свята.

Гумор із шкільного життя.

А ми продовжуємо…

Тут ми вчились малювати,

Ліпити, конструювати.

Умілі руки, друзі, в нас,

Не страшно йти нам  в 5 клас.

На фізкультуру ми ходили,

Там різні вправи ми робили.

Ми з спортом дружимо, повір,

І сильні м’язи в нас, провір.

А як в походи, пригадай,

Ходили навесні –

Який прекрасний рідний край

Ми бачили в ті дні.

Екскурсії, походи,

Скільки їх за ці роки було…

У дні народження ми з вами

Ділили ласощі на всіх.

Пекли нам торти наші мами

Пісні звучали, жарти, сміх.

А скільки казок готували

Як глядачів розвеселяли.

Хто ж під забув – нехай згадають,

Слайди про все вам нагадають.

А ще ми любили, коли в школі свято,

Кожен був артистом, говорив слова.

Готувались діти весело й завзято

І в душі звучала музика жива.

Нам сцена рідним домом стала

Бо нас завжди вона чекала.

Без нас концерт – нудьга, не свято

Бо виступали ми завзято.

Нам подобається всім

 З нотами дружити.

І без музики ніяк

Не могли б ми жити.

(Ці слова діти розказують на фоні слайдів зі шкільного життя).

Тихо, тихо лине музика… Це співає 4 клас.

Пісня «Прощальна»

В коридорі залишилась тиша

І не чутно дзвінких голосів.

До побачення, перший учитель,

Не забудем тебе ми в житті.

Не сумуй. Посміхнись на прощання,

Наша друга матусю, прощай!

Побажай виконання бажання,

Нових зустрічей всім побажай!

Приспів

Залишаємо Вас,

Але будем пам’ятати,

Як учились дружить,

Збережемо назавжди цю мить!

Малюками прийшли ми до школи,

Полюбили ми Вас від душі.

А тепер розлучаємось з Вами,

Дуже сумно у нас на душі.

Ви нас тут із терпінням учили:

І читать, і писать, і лічить.

З кожним днем ми все краще уміли,

Та настала прощальная мить.

Приспів

Серія 7 «Прощальна»

Вона буде зніматися прямо зараз. Тому ми у прямому ефірі.

Вчитель. Ви дяку прийміть за дітей хороших,

За втрачені сили, недоспані ночі.

За допомогу, за ваші уміння,

За віру в дітей, за ласку й терпіння.

За те, що у класі ремонти робили,

Фарбували і клеїли стіни.

Костюми красиві до свят готували,

І за дітей завжди переживали.

Бажаю ще більше терпіння набратись,

Бо ще сім років вам разом навчатись.

Слово від батьків.

Вручили ми Вам найдорожче, що маєм,

Улюблених наших дітей.

І нині усі ми упевнено скажем,

Що Ви їм дали саме те,

Чого ми чекали: знання і уміння,

До слова любов, до мистецтва.

Ви здатні себе віддавати дитині,

Бо добрі душа у Вас й серце.

Всі Ваші проблеми сприймаємо близько,

І Вашу ми працю цінуєм.

Для Вас щиросердно міцного здоров’я

Усі ми у Бога просили.

І діти, і ми Вам бажаєм з любов’ю

Натхнення, наснаги і сили.

Діти

Останнє нині в нас побачення,

Нам сумно розлучатись з Вами.

І просимо у Вас пробачення

Ми найщирішими словами.

За те, що колись

Хтось не вивчив урок,

Домашнє завдання

Не виконав в срок.

А хтось одержав знову двійку,

Встрягав з товаришем у бійку,

Базікав часто безупинно,

Та Ви прощали нам провини.

Та ми ніяк не можем уявити.

Що двері в клас відчините не Ви

Що вже не скажете: «Добридень, діти!

Ой, як за літо всі ви підросли».

        Пролетить літо, і першого вересня знову Ви поведете за собою малят. Ви навчите їх читати мудрі книжки, розв’язувати складні задачі, писати найдорожче в світі слово «мама».

        А ми лише будемо іноді заходити до Вас і пригадувати, як колись все це робили ми.

        Нас вчитимуть суворі і справедливі, веселі й добрі вчителі. Їх буде багато, і всі вони, звичайно, різні, але Ви – найкраща, наша перша вчителька, і ми говорим Вам «Спасибі!»

Хай біль душевний Вас не мучить,

Не буде хай важких думок.

Нехай вночі не сняться учні,

Які зривають Вам урок.

Бажаєм успіхів у праці,

Достатку, злагоди, добра.

Нехай приносить радість школа,

Знання і щастя – дітвора.

За Ваші турботи,

Недоспані ночі,

За лагідні очі,

І руки робочі,

За вчительку-маму

У класі, сімї

Низький уклін, Вам,

Уклін до землі.

Пісня «Миллион алых роз»

Песню, как сказку, начнем,

Жил, был один дружный класс!

И рядом с ним день за днем

Добрая фея жила.

Разве б сумел дважды два

Ты без нее сосчитать,

Первые в жизни слова вывести

Робко в тетрадь?

Припев

Миллион, миллион, миллион алых роз

Дарит Вам, дарит Вам, дарит Вам дружный класс!

Кто влюблен, кто влюблен, кто влюблен и всерьез,

Никогда, никогда не забудет Вас!

Встреча была коротка,

Час расставаний настал.

Сказке конец, но пока песня звучит на весь зал!

В памяти будем хранить

Феи прекрасной черты…

Дарим сегодня мы ей сердце свое и цветы.

Припев

Вчитель. Швидко так минуло свято,

А так багато хочеться сказати:

Що буду я за вами сумувати,

Що буде вас мені не вистачати.

Ви ж в науку далі йдіть і мене не підведіть.

Щоб батьків і вчителів ви шанували,

Менших, слабших щоб не ображали

А ще у вас усіх прошу пробачення,

Як ненароком скривдила я вас,

Щоб ваші прикрощі й образи

Не перейшли із вами в 5 клас.

І які б оцінки ви не мали,

Прошу, щоб ви дружили й шанувались,

Завжди прагнули лише до одного,

Щоб був один за всіх і всі за одного.

        Сьогодні в нашій студії відбувається зміна керівного складу – змінюється головний режисер.

        Чотири роки зігрівала я їх своїм теплом, вчила розуму і добра. Тепер настав ваш час. Візьміть їх під свою опіку, продовжуйте плекати і розвивати все те краще, що посіяли ми з батьками. Ведіть їх далі нелегкою шкільною стежиною.

Слово майбутнього класного керівника.

        Тільки вчителі початкових класів знають, як це важко – зібрати докупи, здружити, навчити, викохати, а потім, коли тебе починають розуміти майже з півслова, - віддати.

Я вам альбом оцей вручаю,

В нім різні фото є.

Нехай лежить…

І прошу вас, щоб зберігали

Бо час так швидко пробіжить.

А через кілька років, може,

Ми знову класом зберемось,

Тоді побачим в час погожий

Ким стали ви і що збулось…

(Вручаю дітям альбоми з фотографіями).

Хай щастить Вам, любі мої!

В добру і щасливу путь!