Мета: підбити підсумки спільної діяльності
вчителя, учнів і батьків за
чотири роки спільної діяльності;нагородити батьків дипломами і
грамотами у різних номінаціях, усім сім’ям вручити «Подяки за
співпрацю», створити гарний оптимістичний настрій.
Обладнання: святково прибрана класна кімната, плакат
«Літопис цікавих
думок» (про виховання); у центрі – дерево «сподівань і надій»;
виставка «На допомогу батькам» (10 золотих правил виховання
щасливої дитини та заохочення і покарання).
Підготовча робота: анкетування батьків та дітей, складання
характеристик
на дітей, оформлення дитячих заповідей для батьків, виготовлення
Дипломів та Грамот для батьків,підготовка роздаткового матеріалу
для батьків – педагогічні задачі і ситуації.
Це вічне щастя і одвічний біль,
Це - сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді – колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти…
Чому таке трапляється, на жаль?
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому, водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда й печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває,
Й запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти – це і щастя і турбота.
Відповідальність і тривога теж,
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж.
«ПІДТРИМАЙТЕ СВОЮ ДИТИНУ – І ВИ БУДЕТЕ ПИШАТИСЯ НЕЮ».
Саме таку назву мають наші підсумкові
батьківські збори, і саме про це я буду просити вас. Пропрацювавши разом
нелегких чотири роки, нам є про що поговорити, підвести підсумок спільної
роботи. Сьогодні на вас чекає цікава робота, несподіванки. Я думаю, буде
цікаво.
Для початку створимо собі гарний
настрій. Посміхніться і скажіть добрі слова один одному(а починатися слова
повинні на літеру Д).
(Добрий, дорогий, добродушний, дужий, дружний,
доброзичливий, добропорядний).
Взявши чотири роки тому першокласників,
я знала, що мені треба навчити їх гарно читати, грамотно писати, швидко
рахувати, самостійно мислити, логічно міркувати. І поступово кожна дитина
оволодіває цими знаннями і навичками. Але поряд із навчальною метою невідривно
іде виховна. Як виростити, виховати з маленького чоловічка справжню
Людину?Скільки треба докласти зусиль, любові, досвіду, щоб досягти цієї мети?
Сам по собі росте тільки бур’ян. А дитину треба всьому навчати, до всього привчати,
дати про все на світі правильні поняття.
Дуже важливо з перших років виховувати в
дітях колективізм, вимогливість до себе та інших, чесність, правдивість,
доброту, співчуття, піклування. Бо саме в молодшому шкільному віці відбувається
інтенсивне накопичення досвіду моральної поведінки, створюються сприятливі
умови для розвитку провідних рис особистості, для становлення моральної
свідомості учнів.
Скільки б у школі ми не вчили, скільки б
не говорили про співчуття, доброту, любов, якщо цього не має у сім’ї, дитина
цього не навчиться. Сім’я – це той осередок, де діти одержують все: здоров’я,
мораль, віру, вдачу, звички і характер. Школа може допомогти батькам при
вирішенні багатьох питань виховання, але вона ніколи не може конкурувати з
родиною. Справедливо замітив народ «Яке дерево, такі його й квіти, які батьки,
такі і діти». Вчинки батьків – це безумовний приклад для наслідування.
Виховання – це найстаріша із людських
справ, через те воно здається нескладною роботою: усі справлялися і ми
справимося. А насправді таке твердження оманливе і навіть підступне. Ще в
стародавні часи його вважали найважчим із занять, мистецтвом із мистецтв.
Оскільки виховання бере початок із давнини, то мабуть, саме зараз варто згадати
про своє дитинство. Вправа називається «Спогади з дитинства».
-
Пригадайте, які способи покарання використовували ваші батьки?
-
Пригадайте свої почуття при цьому?
-
Дайте оцінку його ефективності.
-
Розкажіть один з моментів виховання, який найбільше запам’ятався вам.
Цікаво буде послухати думки про
виховання наших бабусь.
-
Як виховували вас?
-
Які методи у вихованні своїх дітей застосовували ви?
-
Чи згідні ви з тими методами, які використовують ваші діти?
-
Чи втручаєтеся у виховання своїх онуків?
-
Ваш син в анкеті написав, що його ніколи не карали, бо був слухняним. Чи правда
це?
Протягом чотирьох років ви були з нами,
відвідували батьківські збори, відгукувалися на запрошення. Нагороджую обох
бабусь Тараса Ништи грамотами «Найкраща у світі бабуся».. Здоров’я Вам, щастя,
злагоди, благополуччя вашим сім’ям.
На жаль, виховання не завжди
відбувається успішно.
-
слабкість педагогічних позицій дорослих;
-
надмірний авторитаризм сімейного виховання, де відсутня віра у сили та можливості самої дитини;
-
сліпа батьківська любов до дитини;
-
відсутність єдиної певної лінії з боку батька і матері, або з боку батьків і
дідусів та бабусь.
Пропоную переглянути літопис цікавих думок.
«У вихованні головне – не зашкодити». В. О. Сухомлинський
«Ви гадаєте, що виховуєте дитину тільки
тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її? Ви виховуєте дитину кожну мить
вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома». А. С. Макаренко
«Виховання – велика справа, ним
вирішується доля людини». В. Г. Белінський
«З усіх плодів найкраще приносить гарне
виховання». К. Прутков
«Бачити добре в людині завжди важко…». А. С. Макаренко
«Вихователь сам повинен бути вихованим». К. Маркс
«Якщо освіта дає нам людину з ерудицією,
то виховання складає інтелігентну і діючу особистість». В. М. Бехтерев
«Немає нічого більш складного, ніж
перевиховати людину, що погано вихована». Я. А. Коменський
«Виховання і навчання
нероздільні…» Л.
Толстой
«Гарне виховання надійно захищає людину
від тих, хто погано вихований». Ф. Честерфільд
-
Сподіваюся, що ці мудрі думки вріжуться в розум, пустять корені, дадуть квіти,
принесуть плоди, зроблять життя світлим і радісним.
Починається справа виховання з разюче
простого і безкорисливого почуття: прийняти і полюбити дитину такою якою вона
є.
-
А якщо вона погана? Розбила,спізнилася, скривдила…
(Потрібно відмовитися від думки, що в
нас повинна бути ідеальна дитина. Приймемо її такою, яка вона є, а вона з
кожним днем буде кращою і кращою).
Довіряйте своїй
дитині. Це важко, бо ми ще не навчилися по заслугах цінувати своїх дітей. Ми
занадто рано опускаємо руки. Доведіть розпочату справу до кінця, повірте у свої
сили, а дитину підтримайте
– і ви будете пишатися нею.
Справедливо
замітив Я. Корчак (1878-1942), який сказав: «Дитина – як весна. То сонце
визирне – тоді ясно, дуже весело і гарно. То раптом гроза – спалахне блискавка
і вдарить грім. А дорослі ніби завжди в тумані. Тоскний туман їх оточує. Ні
великих радощів, ні великого смутку. Все якось сіро і серйозно».
А сьогодні ми
можемо прокоментувати середньостатистичні дані: дитина одержує в день тільки 12,5 хвилин на спілкування з батьками. З
цього часу 8,5 хвилини батьки відводять на різного
роду наставляння, зауваження і суперечки зі своїми дітьми. На довірче дружнє
спілкування залишається всього лише 4 хвилини. Є над чим задуматися! Негативних зауважень
вдень дитина одержує 468, і всього лише 32 позитивних.
- Які? Це вимоги, які потрібно
виконати практично негайно. Вставай. Одягнися. Зачешися. Поснідай. Помий руки.
Вимкни телевізор. Прибери в кімнаті. Сідай робити уроки…
- Уявіть, якби ваш начальник на
роботі звертався подібним чином?
(Нову роботу ви б почали шукати, швидше
за все, в той же день).
Наші діти не
можуть зайнятися пошуком нової родини. Вони стають впертими, починають
вередувати, тинятися без діла і забувати про свої домашні обов’язки. Образливі
глузування, ляпаси, нескінченні заборони, необдумана чи необґрунтована вимога –
все це лише озлоблює дітей. Замість нескінченного повчання і туркотливих
нагадувань краще зробіть дружній крок назустріч дитині.
Багато у
вихованні, у розмові з дитиною значить погляд, жест підтримки, міміка, інтонація.
Вправа з батьками. «Двоє сердитих цапенят».
«Зустрілися на
лузі двоє сердитих цапенят і стали розмовляти…» Як? Звісно, говорити «ме-е-е»
та «ме-е-е». Ви можете передати багато емоцій. От і передайте. Посваріться,
посперечайтеся, помиріться, поговоріть…
А ми
повертаємося до проблем виховання.
Одночасно
працювали над тестами та анкетами батьки, діти, і я сама спробувала відповісти
на поставлені запитання, користуючись власними спостереженнями за поведінкою
дитини.
Думаю, саме зараз пора підбити підсумки
тестів, які проводила з батьками: «Ви і ваші діти», «Чи можете ви?». Знаєте,
опрацювавши їх, я все ж таки схиляюся до думки, що відповіді щирі та відверті.
Багато питань обговорювали з дітьми в класі. Все співпадає. Дякую за
відвертість.
Дехто буває
надто суворим, коли дитина одержить двійку, інші не завжди можуть стримати
себе, якщо вчинок дитини розлютив, не завжди утримуєтеся від слів, які здатні
боляче вразити дитину, а хтось не може встояти проти дитячих прохань та сліз.
Але загалом, ні в кого з вас не має серйозних проблем у вихованні дитини. Свої
здібності вихователя завжди застосовуєте послідовно і цілеспрямовано.
Часом ви занадто суворі, в інших випадках – надмірно м’які. Дитина – найбільша
цінність у вашому житті. Ви дієте правильно і можете сподіватися на гарні
результати. Вони не забаряться. Лише
підтримайте свою дитину
– і ви будете пишатися нею.
А що ж діти? Вони також були відвертими. Ми створили дерево «сподівань і
надій».
Вустами дитини говорить істина.
Важливо, щоб батьки:
· не били дитини;
· іноді зустрічали зі школи;
· не змушували робити уроки;
· купували що-небудь смачне;
· не кричали на дитину, а
спокійно говорили;
· не залишали дитину саму
вдома, коли йдуть в гості;
· були добрі;
· не змушували багато
читати;
· купували гарні заколки,
туфлі на високому каблуку;
· не сварилися між собою;
· дозволяли тримати вдома
тварин;
· купували дітям мобільні
телефони;
· дозволяли довго грати на
комп’ютері;
· робили за нас уроки;
· не заставляли пасти
корову;
· на заставляли багато
працювати;
· не ставили в кут.
Пропоную дорослим осмислити ці, трохи
наївні і безпосередні дитячі правила. Тут є над чим поміркувати. А, може, й
вивести з них головне правило: дітям
не потрібні жодні правила, їм потрібні гарні батьки.
Адже, в мудрих батьків виховання для
дитини, а не дитина для виховання.
Цікаве питання хочу поставити вам, шановні батьки: бити чи не бити?
Парламент Англії постановив: бити! Для
цього навіть спеціальні ремені винайшли. В Америці дитина після побиття відразу
ж повинна зателефонувати у відповідні органи – бити дитину не можна. У Європі
не модно навіть ставити у куток. А як у нас? Опрацьовуючи анкети, побачила, що
сім’ї використовують таке покарання: ставлять в куток, можуть дати ляпаса
(до речі майже всі сім’ї, проте не всі призналися, бо лише в тому пункті у нас
розбіжності з дітьми). Прочитавши багато літератури, конкретної відповіді так
чи ні я не знайшла. Цікавою виявилася рекомендація. Послухайте: способи висловити
невдоволення можуть бути різноманітними. Вибирайте більш тактовні.
- Давайте разом обговоримо
педагогічні задачі і ситуації. Для цього нам потрібно розподілитися на групи.
(Батьки розподіляються на групи за
допомогою гри «Знайдіть пару».)
Роздаю усім картки, на яких написані
назви тварин. Завдання учасників: мовчки, не показуючи свої картки нікому,
відшукати «свою групу», відтворюючи характерні звуки тварин, назва яких
написана на картці.
Ситуації
«Я одержала сьогодні відмінні оцінки, а
Наталя не зуміла».
-
Як Ви продовжите розмову з дитиною на цю тему?
Дитина розбила тарілку.
- Ваші дії в цей момент, ваша реакція на
подію?
Дитина повернулася з прогулянки без
рукавички.
-
Ваші дії в цей момент?
Петрик прийшов додому збуджений. Мама
готувала обід і була, як завжди, зайнята. «Мамо, мене обрали старостою класу. У
нашому класі одинадцятеро дітей і я за них відповідаю», заявив син. Однак вона
розмову не підтримала, нагадала, що час їсти, відправила Петрика мити руки, а
сама тим часом накрила стіл. Під час обіду хлопчик кілька разів пробував
продовжити своє, але мати зупиняла: «Не відволікайся, швидше їж, з повним ротом
не розмовляють…» «Нічого більше не розкажу тобі», - образився Петрик і пішов з
кухні.
-
Як, на ваш погляд, мала б розвиватися ця ситуація правильно?
-
Як би ви повелися в подібному випадку?
Батько саджає на дачі яблуні. Син стоїть
поруч із маленькою лопаткою в руках, він теж намагається копати.
- Не заважай! Займися чим-небудь,
- каже батько.
- А чим, тату?
- Ну, копай теж. Копай поруч таку
ж ямку…
Невдовзі батько, захоплений своєю
роботою, забуває про те, що сказав синові, тим більше, що той йому вже не
заважає.
Але син через кілька хвилин знову нагадує про себе:
- А я викопав, тату.
- Викопав… - машинально повторює
батько. – А тепер закопай…
- ? !
-
Проаналізуйте наведений приклад. Яких помилок допустився батько?
-
Як би ви повели себе на місці батька?
Восьмирічний Ігор приїхав погостювати до
бабусі. Першого ж ранку, вставши з ліжка, він одягнувся, акуратно склав
простирадло й ковдру, швидко прибрав свою постіль. До цього він звик вдома й
легко спорався з роботою. Якось і бабуся сама прибрала його постіль. А це раз,
запізнюючись на річку, Ігор попросив бабусю зробити це за нього. Незабаром
стало звичним: хлопчик встає, одягається, снідає і йде гуляти, а прибирання
залишається бабусі. Коли мати навідалася до сина, вона помітила це і нагадала
йому про обов’язки. На що Ігор ласкаво відповів:»Матусю, а мені тепер бабуся
прибирає постіль».
-
Яку помилку допустила бабуся Ігоря?
-
Що б ви порадили матері Ігоря?
-
Як ви домагаєтесь вироблення стійких навичок щодо самообслуговування і праці
дітей вдома?
Вікторина «Усе про все»
Намагайтеся
швидко відповідати на запитання вікторини.
1. З ким сидить за партою ваша дочка?
Син?
2. Скільки разів у тиждень фізкультура?
3. У які дні?
4. Скільки разів у тиждень українська
мова?
5. Яку частину мови вивчаємо зараз?
6. З яких предметів ніколи не задаю
домашнього завдання?
7. Які діти у класі мають лише високий
бал?
8. Який день тижня найбільше люблять
діти? Чому?
9. Які вчителі працюють на ГПД?
10. З яких предметів будемо писати ДПА?
Найбільше
правильних відповідей дала…. Вітаю вас! Ви – переможець. Для вас -
спеціальна медаль.
В. О. Сухомлинський стверджував: «У
сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника,
людини – культурної особистості». З анкет побачила, що кожна сім’я робить
ставку на щось своє: одні на навчання, інші – на трудове виховання, а ще інші –
на естетичне виховання. Повірте, кожна сім’я права.
Першочергова потреба учня –
знання.
Навчання – один з найважчих видів праці.
Розумові сили і можливості дітей неоднакові. Не потрібно вимагати від учня
неможливого. Важливо визначити, до чого він здібний, і як розвинути його
розумові здібності. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує
знання. Про це, напевне, знають батьки Ништи Тараса. Заохочують, купляють різні
енциклопедії, передплачують природничі наукові журнали для дітей.
Багато уваги навчанню приділяють сім’ї Олі Футрик, Сашка Капеляна, Софії
Богайчук. Не хочу образити інших: одним бракує наполегливості, другим –
витримки, а треті – не систематично працюють.
Завдання школи і сім’ї – спонукати до отримання міцних знань. Підтримайте свою дитину – і ви
будете пишатися нею.
Трудове виховання у сім’і.
Перші уявлення про роль праці в житті
людини, про ставлення до неї дитина дістає в сім’ї. Щоб навчити дітей сумлінно,
охоче виконувати посильну для них роботу потрібні терпіння і час. Тішить те, що
багато сімей це розуміє. Змалку привчають дітей до роботи. Хваляться дівчатка,
що не тільки прибирають у кімнаті, підливають квіти, а й з бабусею чи мамою
куховарять, ліплять вареники, і навіть пробують пекти хліб. Хлопці допомагають
по господарству, годують кролів. Не бійтеся, що син зіпсує нову шафу, витираючи
пилюку, а дочка загубить гроші по дорозі до магазину. Цим ви тільки
відсторонюєте дітей від домашньої праці. А пізніше ображаєтеся, що у брудних
черевиках ідуть по вимитій підлозі, не приберуть за собою чашки, не повісять на
місце свій одяг.
Поважає, береже працю інших лише
той, хто працює сам.
Естетичне виховання.
Про естетично виховану людину кажуть, що
вона лагідна в спілкуванні, уникає крикливості в розмові, співчутлива і
передбачлива. Дитина тішиться яскравою іграшкою, завмирає від кожного наспіву
пісні, радіє квітам, любить за ними доглядати.
Такою є Аня і Ліля. Приємно чути, що вдома разом з мамами вони займаються
бісероплетінням. Мами допомагають відчути красу виробів. Не нахвалиться Аня
квітами, які виростила вдома сама.
Тані Гнатів мама також змалку прищеплює любов до музики, до української пісні.
Співають усією сім’єю. Знає Таня багато пісень.
Який тато потрібен дитині?
Виховання дітей стало здебільшого
жіночою справою. А роль батька у вихованні особлива. Кожній дитині хочеться,
щоб її батько був людиною сильною, справедливою, мав почуття відповідальності.
У нашому класі є такі батьки: Гнатів Микола, Безкоровайний Зиновій, Богайчук
Ігор. Вони відвідують школу, допомагають дітям у виконанні домашніх завдань,
легко і з задоволенням спілкуються з дитиною.
Пам’ятайте, що дитина щаслива тільки тоді, коли вона вірить. Діти переживають
ваше падіння як своє особисте горе, сприймають вашу радість, як свою. Бережіть
дитячу душу і всіляко зміцнюйте віру в людину.
Чотири роки я відчувала справжню
підтримку Ігоря Богайчука, особливо під час різних святкувань. Він не чекав на
запрошення, на те щоб попросила допомоги. Він приходив сам і працював до тих
пір, доки не зробили задуманого. Приємно. Нагороджую грамотою «За дружню,
товариську підтримку».
Напевне, ніхто стільки не вчиться як
тато Лілі Безкоровайної. Він день у день допомагає Лілі у навчанні. Молодець.
-
Чи змінилася шкільна програма за 20 років?
-
Які труднощі виникають? Які предмети вдаються найважче?
Нагороджую грамотою «За наполегливість у
навчанні».
Відпустивши на роботу свою дружину,
Микола Гнатів – тато Тані - повністю на себе взяв обов’язки виховання і
навчання. Приходив на збори, виховні години, Новий рік. Хотіла б запитати:
-
Батьківські збори, виховні години – це відвідування з примусу чи із
відповідальності?
Грамоту отримає вся ваша сім’я: бабуся –
за смачні короваї, які прикрашали наші свята, мама – за сильний голос, за
пісні, які звучали неодноразово зі сцени у її виконанні, а тато – за справжню
підтримку сім ї
Взагалі, складна це робота – бути батьком. Складна, але прекрасна. І нехай
любов до дітей допоможе вам виховати справжніх, чуйних високоморальних людей.
Оскільки пані Оксана передала своє
керівництво голови батьківського комітету Футрик Марії, мамі Олі Футрик, то для
неї грамота «За мужність». Дякую за те, що вистояла, що зуміла організувати, за
взаєморозуміння.
Всім решту сім’ям я вручаю подяки за співпрацю, за те, що терпіли, що були
разом ці чотири роки.
Є сім’ї де, непомітно для стороннього ока, йде велика щоденна робота, турбота
батьків про дітей. Там не афішують своїх досягнень у вихованні, там нема
заздрості і вихваляння. Там усе мирно й скромно, а дивись – виросли діти і все
склалось у них якнайкраще. І як приємно дивитись, коли батьки і діти живуть
мирно і дружно, як добре, коли дорослі діти горнуться до своїх батьків,
допомагають їм, чим можуть. Це велике щастя для всіх. Хіба не про це мріють
батьки? Це ж ви писали, що хочете бачити свою дитину порядною, щасливою,
працьовитою, вихованою, щоб відгукувалась на чужу біду, щоб не була жорстокою,
щоб не потрапила в сумнівну компанію, стала хорошою опорою для вас на старості
літ.
Радує серце те, що більшість дітей у нашому класі дружелюбні, життєрадісні і
веселі, вони вміють гарно гратися, не ображають один одного, не придумують
образливих прізвиськ, вміють дружити і поважати один одного. Більшість дітей з
першого слова розуміють вчителя, вони правильно реагують на зауваження, вміють
виконувати доручення, із задоволенням вчать нові правила поведінки і охоче їх
виконують. За час навчання в школі діти стали більш розкутими, переживають один
за одного, стали більш самостійними, впевненішими у своїх силах,
відповідальнішими, вчаться шанувати свою родину. Це все писали ви у своїх
відповідях.
В народі кажуть, що найбільше
щастя – це щастя від дітей.
До цього варто прислухатися, адже
народ наш дуже мудрий: він протягом віків перевіряв правильність методів
народної педагогіки і відобразив це в усній народній творчості – у прислів’ях
та приказках, у казках та легендах. Я говорю першу частину, а ви доповнюєте.
* Малі діти – малий клопіт, великі діти
– великий клопіт.
* Малі діти не дають спати, а великі –
жити.
* Мати однією рукою б’є, а другою
гладить.
* У дитини заболить пальчик, а у матері
– серце.
* Як квочка з курчатами, так і жінка з
дитятами.
* Не навчив батько, не навчить і дядько.
* Не та мати, що родила, а та , що
вигодувала.
* Від малих дітей болить голова, а від
великих - серце.
А що потрібно робити, аби не боліло серце від гірких дум, щоб усміхалося сонце
і не хмарилося небо на горизонті старості? Життя складне і важко в ньому все
передбачити. На всі випадки не знайдено рецептів. Але є прописні істини, які
кожен має знати, виконувати неухильно – це, по-перше, велика любов до дитини і
відповідальність за неї; по-друге – щоденна турбота про її душу, почуття та
розум.
Яким буде наше майбутнє життя залежить від нас з вами:батьків, вчителів, та й
просто перехожих, яким не байдуже, хто з ними поруч. І щоб наші діти виправдали
наші сподівання і не засмучували нас, нам треба просто підтримати їх і тоді будемо пишатися ними.
Працюючи з дітьми 4 роки у мене склалася своя думка про ваших
дітей. Ось якими я їх бачу, що доброго, а що погане є в дітях. Вручаю вам,
шановні батьки, характеристики на дітей. Прочитаєте вдома. Опрацюєте, зважте на
мої пропозиції і все буде добре. (Роздаю батькам заздалегідь підготовлені
характеристики).
А що ж я? А я чекаю зустрічі з новими своїми вихованцями. І знову буде все
спочатку – вчитися любити і розуміти вже інших. Маю намір продовжувати
родинне виховання, спираючись на народну педагогіку та кращі здобутки майстрів
педагогічної справи. Така робота себе оправдала. Гляньте, скільки дитячих
сердець мені довірилось, коли на сцені співає мама з своєю родиною, бабуся пече
короваї, а тато – господар вечорниць, то можна впевнено говорити, що у нашій
класній родині все в порядку, що мій труд потрібен людям, що я кожного дня
роблю щось корисне, що моя праця – своєрідна інвестиція в майбутнє, бо ми з
вами працюємо з дітьми і заради дітей.
Література
1. Вовчук І. С.,
Петік Ю. О. Батьківський всеобуч.Матеріали для роботи з батьками учнів 1-4
класів. – Видавнича група «Основа», 2011.
2. Корнієнко С.,
Кодлюк Я. Батьківські збори у початкових класах. – Тернопіль «Підручники і
посібники», 1998.
3. Співпраця
батьків та вчителя початкової школи. – Харків. Видавнича група «Основа»,
2009.
4. Сухомлинський
В. О. Слово до батьків. Вибр. твори в 5-ти т. – К., Рад. школа,1977р.
Матеріали, які використала при підготовці до зборів.
ТЕСТ «ВИ І ВАШІ ДІТИ».
1. Якщо дитина одержить двійку в школі,
ваші дії?
а) задам доброї прочуханки, змушу сісти
вдома і зубрити – (2);
б) допоможу дитині розібратися з новою
темою і вивчити урок – (3);
в) одержав двійку, одержить і трійку.
Нічого страшного – (1);
г) піду в школу і влаштую вчителям
прочуханку – (4).
2. Якщо дитина візьме без дозволу гроші й
усі витратить, якими будуть ваші дії?
а) шкуру з неї спущу! – (2);
б) проведу бесіду, постараюся усе
пояснити – (3);
в) нехай бере, для неї й працюю – (4);
г) мої гроші де не слід не валяються –
(1).
3. Скільки часу на день ви спілкуєтеся з
дитиною?
а) необхідний мінімум – (2);
б) вдень і вночі – (4);
в) весь вільний час – (3);
г) у мене немає вільного часу для
спілкування – (1).
4. Ви читали своїй дитині в дитинстві
перед сном книги?
а) систематично – (3);
б) зрідка – (1);
в) ніколи – (0);
г) ні до чого дитині перед сном забивати
голову різними дурницями – (2).
5. Як ваша дитина проводить літній
відпочинок?
а) тато – на захід, мама – на південь,
діти – у табір – (1);
б) намагаємося бути завжди разом: і
вдома. І в походи, і на море – (3);
в) відправляємо дітей гостювати до
родичів або в табір – (2);
г) куди дитина побажає, туди й поїде –
(4).
6. Як часто ви даєте дітям поради?
а) щохвилини – (2);
б) на дай Боже радити. Діти самі все
знають – (4);
в) за необхідністю – (3);
г) раджу всім ніколи нікому не радити –
(1).
7. Після сварки з дитиною хто першим йде
на примирення?
а) той, хто першим усвідомлює свою
неправоту – (3);
б) ніхто і ніколи – (1);
в) звичайно, дитина, адже вона молодша –
(2);
г) завжди я, бідне дитя – (4).
8. Чи довіряє вам дитина свої секрети?
а) у хвилини щирості – так – (3);
б) про всі секрети довідуюся від сусідів
і знайомих – (4);
в) її секрети мені ні до чого – (1);
г) нікуди не дінеться, натисну –
довірить – (2).
9.Чи намагаєтеся ви виконати
всі бажання дитини?
а) безумовно, всі до єдиного – (4);
б) так. Якщо дозволяють засоби і час –
(3);
в) бажання – так, капризи – ні – (2);
г) діти повинні виконувати бажання
батьків – (1).
10.Чи здатні ви передати свою дитину на
тривалий термін ( більше місяця) на виховання казенній установі або родичам?
а) тільки якщо змушують обставини – (3);
б) саме так я і роблю – (2);
в) ні в якому разі – (4);
г) нехай живе, де хоче – (1).
Відзначте ваші відповіді і підрахуйте
суму отриманих балів.
Від 10 до 15. Ви байдужий, вважаєте дітей побічним продуктом свого
життя, небажаним додатком, що звалився казна-звідки. Ви живете своїм життям, у
якому дитині не знаходиться місця. Прохолодне відношення до дитини з вашого
боку не породжує в неї відповідного почуття прихильності. З кожним роком ви все
далі віддаляєтесь один від одного. Повсякденні зустрічі не несуть теплоти і
радості від спілкування. Матеріальне – єдине, що вас ще пов’язує. Після
відокремлення цієї частини життя відбудеться остаточний розрив тендітної
сполучної нитки, і, треба думати, ваші зустрічі стануть небажаними обопільно.
Від 16 до 25. Ви – деспот, цілком перебуваєте в
упевненості, що ви – глава родини і тому дитина повинна неодмінно слухатися вас
і беззаперечно виконувати всі ваші вимоги. Думка дитини, її інтереси і проблеми
вас цікавлять мало. У вас є чіткий план дій у відношенні виховання і навчання
дитини. Опір дитини у вашому шаленому напорові тільки підливає масла у вогонь.
Не в силах протистояти, дитина намагається відійти вбік від постійного
конфлікту, замикаючись в собі і мовчки вислуховуючи моралізування шаленого
батька чи матері. Не виключено, що в майбутньому, вирвавшись з-під вашого
невсипущого нагляду, буде робити все навпаки тому, чому ви його невпинно вчили
довгі роки. Просто так! На зло…
Від 26 до 34. Ви – друг. У вас довірчі відносини
з дитиною. Ви в курсі всіх її маленьких нещасть і радостей. Дитина вважає вас
найближчим другом і намагається не засмучувати вас ні словом , ні ділом. Але
якщо таке трапляється, то ви швидко знаходите шляхи примирення, і конфлікт не
перетворюється на затяжну міжусобну війну. Ви впевнені в діях своєї дитини і
здатні вгадати її поводження в тій чи іншій ситуації. Дитина бачить у вас
надійну опору і захист.
Від 35 до 40. Ви – прислуга. Ваша дитина відверто помикає вами. За
власним бажанням ви прийшли до неї в служіння, потураючи з малих років усім її
капризам. Підростаючи, вона все частіше перестає рахуватися з вашою думкою. Ви
в розпачі думаєте:» Що сталося з моїм ласкавим малям?». А воно думає, що весь
світ крутиться навколо нього.
ТЕСТ
«ЧИ МОЖЕТЕ ВИ?»
На кожне запитання відповідайте «так», «ні», або «не
знаю».
1. У будь - який
момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною?
2. Порадитися з
дитиною, незважаючи на її вік?
3. Зізнатися
дитині в помилці, яку ви допустили стосовно неї?
4. Вибачитися
перед дитиною у випадку своєї неправоти?
5. Стримати
себе, якщо вчинок дитини розлютив вас?
6. Поставити
себе на місце дитини?
7. Повірити хоча
б на хвилинку, що ви добра фея?
8. Розповісти
дитині про випадок зі свого дитинства, що показує вас у невигідному світлі?
9. Завжди
утримуватися від слів, здатних боляче вразити дитину?
10.
Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за гарне поводження?
11.
Надити один день, коли б вона робила все, що їй захочеться і поводила б себе
так, як захоче, а ви ні в що не будете втручатися?
12.
Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, брутально штовхнула або просто
незаслужено скривдила іншу дитину?
13.
Встояти проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це – примха,
швидкоплинне бажання?
Підрахуйте бали. Відповідь «так»
оцінюється в 3 бали, відповідь «ні» - в 1 бал, відповідь – «не знаю» - у 2
бали.
Від 30 до 39 балів. Дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви прагнете
не тільки зрозуміти, але й пізнати її, поважаєте її, дотримуєтесь найбільш
прогресивних принципів виховання і постійної лінії поводження. Інакше кажучи,
ви дієте правильно і можете сподіватися на гарні результати.
Від 16 до 30 балів. Турбота про дитину для вас питання
першорядне. Ви маєте здібності вихователя, але не завжди застосовуєте їх
послідовно і цілеспрямовано. Часом ви занадто суворі, в інших випадках –
надмірно м’які, крім того ви схильні до компромісів, що послабляють виховний
ефект. Вам потрібно серйозно задуматися над своїм підходом до виховання дитини.
16 балів і менше. Перед вами постали серйозні
проблеми щодо виховання дитини. Вам бракує або знань, або бажання і прагнення
виховувати дитину як особистість, а можливо, і того, й іншого. Бажано
порадитися із фахівцями – педагогами і психологами, ознайомитися з літературою
з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості дитини –
складний відповідальний процес. Ось чому успішніше виконання батьківського
обов’язку приносить людині моральне задоволення.
«ПОГЛЯД В МАЙБУТНЄ»
1. Чого ви хочете навчити свою
дитину?____________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Якою хочете виховати
її?_______________________________________________
_______________________________________________________________________
3. Якою хочете бачити свою дитину, коли
вона виросте?______________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Які стосунки ви хочете мати з дитиною
в подальшому житті?________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Які надії покладаєте на дочку чи
сина?____________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Як дитина має реагувати на ваші
вказівки та зауваження?____________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Яких здібностей бракує вашій
дитині?____________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. У яких галузях дитина може себе
проявити?_______________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
9. Які заняття ви вважаєте шкідливими
для дитини?__________________________
_______________________________________________________________________
10. За що найбільше переживаєте стосовно
дитини?__________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
«СПОГАДИ З ДИТИНСТВА»
1. Пригадайте, які способи покарання
використовували ваші батьки, виховуючи вас. Запишіть.
_____________________
______________________
______________________
______________________
______________________
2. Навпроти кожного «способу покарання»
поставте оцінку його ефективності (це більше допомагає зрозуміти свою провину,
визначити, чи було покарання зайвим. Пригадайте свої почуття при цьому)ю
3. Що б ви могли змінити зараз у
стосунках зі своєю дитиною?
-
Як змінилася Ваша дитина за час навчання в школі?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
-
Чи є у Вас труднощі у вихованні дитини? Які? Як Ви їх долаєте?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
АНКЕТА «МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї»
Анкета для батьків
1. Які позитивні якості Ви хочете виховати
у своєї дитини?___________________
_____________________________________________________________________
2. За що хвалите, за що
караєте?__________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Як заохочуєте, як
караєте?______________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Які якості характеру дитини Вам
подобаються, а які – ні?____________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Чим захоплюється Ваша дитина, яка
справа в неї є улюбленою?______________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Анкета для дітей
1. Які якості твого характеру
подобаються батькам?__________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Які якості твого характеру батькам не
подобаються?________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. За що тебе хвалять, за що сварять і
карають?_______________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Що ти любиш робити? Якою є твоя
улюблена справа?______________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
АНКЕТА «МОЇ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ»
1. Чи є у тебе
вдома спеціальне місце, де ти постійно виконуєш домашні завдання?
-
так;
-
ні.
2. Як довго ти
виконуєш домашні завдання?
-
1 годину;
-
2 години;
-
3 години й більше.
3. З якими
предметами ти впорюєшся самостійно?_________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Якщо під час
виконання домашніх завдань у тебе виникають труднощі, чи допомагають тобі
батьки їх здолати?
-
Так;
-
Ні.
5. Як поводяться
батьки, коли ти повертаєшся зі школи з незадовільною
оцінкою?______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Чи
трапляється, що ти не виконуєш домашні завдання взагалі?____________
Дитячі заповіді для батьків
1. Дорогі
батьки! Ви самі запросили мене у свою родину. Навчіть мене мистецтву стати і
бути Людиною.
2. Мої ручки ще
маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу
або кидаю м’яча.
3. Мої почуття
ще не дозрілі – будьте чутливими до моїх потреб.
4. Щоб
розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск.
5. Дайте мені
трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчилась.
6. Пам’ятайте,
що ми разом не випадково. Ми маємо допомагати один одному у цьому безмежному
світі.
7. Я хочу
відчувати вашу любов, поцілунки, ласку.
Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю!
Покажіть, що Ви любите мене також!
Ваш син Сашко
Немає коментарів:
Дописати коментар